" Привіт Сонце.
Я з батьками поїхав не надовго по справах приїдемо пізно тому розважайся як хочеш. Тільки не спали будинок.
Люблю Юнгі."
Ага вони поїхали а мене не взяли ну я йому це пригадаю. Ти одразу приготувала собі обід, бо для сніданку це вже занадто пізно. Ти вирішила приготувати їм вечерю, бо можливо вони захочуть їсти а поки вони її приготують захочуть спати. А так їм залишиться тільки підігріти. Через 3 години вечеря була вже готова. На годиннику 20:30 ти вирішила піти спати, та та знову спати.
Ось так і пройшов цей тиждень ви були постійно зайняті. І ось до вашого весілля залишилось 3 дні ти ще не подзвонила батькам і нічого не казала але сьогоднішній день все змінить. Ти прокидаєшся від телефонного дзвінка мами.
* Дзвінок Т/І і мами*
- Алло мам що ти хотіла?
- Алло Т/І, ти можеш приїхати зараз до нас?
- А що сталось?
Юнгі вже встиг прокинутись і почати хвилюватись за тебе.
- Ну просто потрібно щоб ти приїхала.
- Якщо ви зараз не скажете чому я маю приїхати то я не приїду.
- Ну..
- Видно що у тебе нема причини для чого мені їхати.
Ти ще хочеш мене видати заміж?
- А як ти зрозуміла?
- Це було очікувано від тебе, а доречі я хочу вас запросити до себе на весілля яке буде через 3 дні.
- ВЕСІЛЛЯ? ти не жартувала на рахунок цього?
- Ні я на повному серйозі.
- Ладно ми приїдемо де воно буде?
Ти сказала адресу куди буде потрібно приїхати.
- Добре приїдемо ми туда 18 червня все бувай.
І вона кинула трубку а ти почала хвилюватись.
- Сонце що сталось.
- Юнгі скажи навіщо я її запросила на весілля - і ти почала плакати.
- Ти хвилюєшся що вона його зіпсує?
- Ага - почала сильніше плакати ти.
- Сонечко вона його тобі не зіпсує я буду завжди біля тебе. В день нашого весілля я буду тільки біля тебе домовились?
- Добре Оппа.
І ви пішли їсти. Ви були одні дома, бо батьки поїхали кудись по справах.
Ти почала снідати і ти відчула що тебе тошнить. Ти боялась що вагітна, але всерівно треба провірити і пішла в ванну, і провірила. Твій страх опинився реальністю. Ти боялась сказати це Юнгі. Але всерівно наважилась.
Ти спустилась назад до Юнгі який ще снідав.
- Юнгі, я маю тобі дещо сказати... - Ти почала вже плакати.
- Що конк... - він повернувся і побачив як ти плачеш. І посадив тебе собі на коліна.
- Ну ну Сонце перестань плакати скажи що сталось.
- Юнгі... Ти..... будеш..... Татом.
- Після цих слів Юнгі......
ВИ ЧИТАЄТЕ
Твій Мін Юнгі [Завершений]
FanfictionТ/І - 20 річна дівчина яка все своє дитинство жила в Пусані. Але переїхавши в Сеул знаходить своє кохання....