Ми з Ємилі йшли додому. Вона узяла собі три сукні : перша розовенького кольору і до неї височезні , відверті босоніжки. Друге синього кольору з брютелькамі . Третє вибрала я! Мені звісно воно відразу линуло до ока : червоне з великими завіхряночками біля поясу, круживні білі квітки, які вмить привертали увагу.
Йти через парк після вчорашнього ми наважитися, так як зрозуміли що коли сонце є - боятися нічого. Але коли проходивши біля одного чудового дерева я вмить завмерла.
- Що??? - подивилася Ємилі на мене, не зрозумівши що я там побачила.
- Це він!?! - в мене усе вмить опустилося. Я не знала що робити далі. Я чекала поки він не підійшов до нас.
- Привіт, дівчата! Я рад вас бачити! Як ся маєте? - на його обличчі зацвіла гарна промішка .
Харе пялитися! - прошепотіла мені Ємма, так що я аж підскочила.
Повернувшись з іншого виміру відповіла:
- Привіт. Це тебе я вчора бачила? Це ти тоді наздоганяв нас? - я трішки була відверта! Трішки! Мене це дуже вразило. Я ніколи не була настільки прямолінійною!
- Так, я. Вибачте мене що налякав вас, я не хотів. - подивився він на мене, я побачила що в його очах усе було відверто - Я хотів би поговорити, ви мені сподобалися, особливо...- і не закінчивши він подивився на мене. Звісно він ж не знав як нас звуть! Ото ще дурепа..подумала я про себе.
- Аналійз, друзі звуть Айзі - випалила я. - а це Ємилі. А тебе як звуть? - чесно кажучи він мені реально сподобався! Я навіть забула про Джеймса! Про що я тільки думаю! Все треба брати себе до рук!
- Клоул , приємно познайомитися. - він потягнув свою руку, даючи зрозуміти його наміри. Взявшись за руку Клоула,я відчула його ніжну шкіру . Між нами пройшлася якась вибухова хвиля. Я завмерла від почуттів.
- Мені теж , приємно - Ємилі потиснула його руку,і тоді я зрозуміла що не тримаю її. Це усе увігнало мене у червоний колір. Якраз під колір сукні. Подумавши про себе розсміялася я.
Після цього ми посидіти у кафе, звісно після того як занесли додому нові сукні. Клоул розповів нам багато чого нового, і про себе не забув)
Проходивши нас у дім, він повернувся до мене і промовив:
- Спокійної ночі! - вмить його очі якось заблищяли, а серце забилося у своєму темпі.
- Спокійної - промовила я і засумувала ,що він вже йде до свого дому . Звісно в нього є свій дім! Що в мене в голові!?
Він пішов, а ми з Ємилі пішли спати, чекати нового дня!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Мила дівчина або злоба, що тримається у грудях
RomanceЗавжди була житєрадісною і доброю. В мене є коханий Джеймс. Хоча він не знає що я його люблю. Ще є краща подруга Ємилі. А до речі мене звуть Аналійз,друзі звуть просто Айзі. Займаюся спортом, і думаю що я гарна, ну як кожна дівчина. Я бачу що вони...
