Твій Мін Юнгі [Завершений]

~{ 32 }~

Це була твоя сестра. Ти була дуже сильно здивована і зла одночасно. Бо як твоя сестра змогла попасти сюди.
- Представся будь ласка. - попросив тато.
- Мене звуть Розмаеллі або Роза, Розе.
- Добре сідай на вільне місце. - і вона сіла біля Юнгі, бо там було вільно. Мене це сильно заділо бо я не хотіла щоб моя сестра була біля нього, як добре що вона не пам'ятає як виглядає мій чоловік. А то б це було дуже погано.
- І так продовжимо, Розе буде працювати разом з Джином і Намджуном, це спеціально бо по перше, як ви знаєте у нас всі працюють не парами а трійками, а по друге вона дівчина і має мати хоч якийсь захист.
Через деякий час хтось запитав.
- Вибачте - звернувся якийсь хлопець. - А чому Юнгі не приймає участі у жодних завдань, він же як не як є точно такий самий як і ми.
- Ну він не такий як ви, він мені допомагає з документами і інформацією по якій потім ви отримуєте завдання. Це зрозуміло? - тато.
- Так. - відповіли всі крім Юнгі.
Вони продовжили говорити про якісь завдання і все інше, як мені приходить повідомлення від Юнгі.

Розе це все не слухала бо їй це не потрібно, вона приєдналася сюди щоб стати дівчиною Юнгі. Бо він тут найкрасивіший. І тому вона постійно до нього щось говорила і все інше.
- І так наше зібрання завершено, можете іти і робити завдання. - сказав тато Юнгі і всі хто були тут встали і почали виходити.
- Ти як? - тато.
- Все прекрасно - ти.
- Вот і добре, можете їхати з Юнгі додому. - тато.
- Вам вже не потрібний буде Юнгі? - ти.
- Впринципі так, якщо знадобиться подзвоню або напишу. - тато.
- Добре тату я поїхав з Т/І, напевно вони вже хочуть відпочити. Тому все бувай до завтра. - Юнгі.
- До після завтра. Я вирішив завтра зробити тобі вихідний. - тато.
- Дякую тато, чула люба я завтра буду цілий день з тобою і нашим малюком.
- Якраз завтра сходимо дізнаємось хто буде. - ти.
- Правда? Вже можна?? - з зацікавленням запитав Юнгі.
- Звісно вже можна. Надіюсь це буде дівчинка. - ти.
- А я не знаю кого більше хочу. - Юн.
- Ти казав що хочеш сина, коли ми були приїхали з Мальдів. - ти.
- Ну я тоді не сильно думав а зараз вже задумався. - Юн.
- Ех Юнгі Юнгі, ладно їдемо додому, бо ми вже хочемо їсти. - ти.
- Все, зрозумів, поїхали.
Ви одразу вийшли з бази і поїхали до себе додому їсти, по дорозі ви вирішили що будете ще дивитись фільм " Коли все невідоме, стає явним". Ви поїли і пішли дивитись цей фільм, на половині фільму ти заснула. Бо ти трохи була сьогодні схвильована, тому це дало свій ефект.
- Т/І ти спиш? - запитав Юнгі і побачив.........