Записано зі слів сусіда у Шацьку.
Сусід увечері раз пішов до своєї куми, бо її чоловік в'їхав в стовпа на мотоциклі і опинився у лікарні. То сусід і понісся, бо його дружина поїхала до мами в гості.
Попили вони самограйки, пішов сусід додому і от розуміє, що довго йде. Занадто довго. Аж на шосе вийшов. І отут – а давно ж не бачились, стоїть чоловік куми, даїшник у формі, ще й з мотоциклом. І отак сусідові рукою крутить, мовляв, йди сюди.
Сусід тверезіє в секунду. Бо він бачив, що на чоловікові куми десь так центнер гіпсу на кожній нозі, а його власний мотоцикл – брухт одразу. Тим більш, відпустка у чоловіка куми була, купив «Ямаху», обкатав. І тріумфально не розминувся зі стовпом. І тут сусід, атеїст, з переляку починає читати отченаш. І бачить, що даїшник зник, а він сам стоїть біля хліва зі своїм кабанюрою. Коли він це розказав чоловікові куми, той навіть не дав йому в вухо, бо теж чув, що чорт, як старі люди кажуть, може і любить перекидатись на шандаря, тобто на жандарма, або на міліціонера.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Байки з лавочки
TerrorЦикл страшних оповідок, почутий, розказаний та підслуханий у місті Луцьку року 2000, на лавочці.