Байки з лавочки

Закохані - Part 3

=

Записано від сусідки,яка знала головну героїню

Семидесяті, будзагін студентів під Одесою, і на фоні будування чорт його зна чого розгортається драма - у будзагоні був неймовірно гарний хлопець, ну просто Ален Делон, до якого клеїлись усі дівчата навкруги. І одна така маленька, худенька, блондинсто-сіра студенточка. І запала ота худа на того хлопця нелюдськи, жити без нього не може. І від когось почула, що тут , ото біля тугого села, в землянці живе баба-шипетарка, що дійсно вміє чаклувати і може приворожити, і самогоном ще приторговує. Худа, тільки стемніло, побігла туди, до баби. Баба та була як баба. Мала, худа, зігнута, от тільки чорнява і темна, бо шипетари – то албанці, вона з них була. І глянула та баба на блондинку, видерла в неї жмут волосся. Спалила на свічці, налила їй чарку самогонки з тим попелом. І сказала «ожениться». І здерла з неї аж п'ять карбованців.

Хлопець той наступного ранку дійсно їй освідчився, ще й одружився, як вони повернулись у вуз. От тільки стала блондинка ще більше худнути, ще сильніше слабнути, та й згоріла за три місяці, лейкоз у неї був. А хлопець той узяв повісився після її похорону.