Байки з лавочки

Вівчарка Берта - Part 5

Записано від сусіда-МНС-ника,у якого було багато знайомих у міліції та кум-кінолог. Оце якраз сталось з отим кінологом.

Пішов кінолог на раз роботу вранці, і бачить, що у них нова клітка, а біля клітки сидить сіра німецька вівчарка, у нашийнику, на нашийнику табличка «Berta». Сіра масть у такої породи рідкісна, але собака була ідеальна. Все розуміє. Він з нею зміну відходив, наступного разу і питає: «А де Берта»? І отут йому і розказали, що він працював минулу зміну з привидом.

Колись, за Польщі, поліцейський купив собі вівчарку. За великі гроші. Оту саму Берту. І вона від нього не відходила, він її навіть додому ночувати водив, щоб не вкрали чи чогось не підсипали. Але породистих цуценят не вийшло, бо Берта не змогла розродитися і вмерла. Хазяїн її поховав, а через місяць мало не отримав інфаркт – сидить привид Берти на місці, повідець у зубах тримає, мовляв, чого став. Пішли вже. То він не полінувався, пішов, і перевірив, чи дійсно він собаку поховав. Поховав, залишки Берти нікуди н поділись.. Дійсно привид бачив. І от з того часу Берта іноді працює.