Договір на кохання

Залишишся сьогодні зі мною?

Минув місяць. І за цей місяць багато чого змінилося. Міран і Рейян стали ближче одне до одного. Фират знайшов дівчину Зейнеп. У всіх все добре. Міран їхав до дому там його чекала Рейян. Ні, вона не переїхала до нього просто зайшла до нього, а його немає тому він пулею туди. Міран приїхав. Рейян вже зачекалася.

-Привіт.

-Привіт.

Міран поцілував Рейян в щічку.

-Довго чекаєш?

-Ні.

-Я мчав мов птах.

-Ха...ходімо ореле!

-Орел. Нічого собі оцінка пані Рейян.

-Ага.

-А ти що там понакуповувала?

-Продукти.

-І сама їх несла?

-Ну...

-Ця! Получиш ти в мене!

-Ха...боюся, боюся.

-Дивись мені.

Міран заніс пакети на кухню.

-Я приготую нам омлет, згоден?

-З твоїх рук хоч яду.

Рейян сміється. Стає до плити. Міран підходить ззаду і обіймає.

-Мм...

-Що?

-Нічого.

-Дай приготувати нормально!

-Готуй...хто тобі заважає?

-Ти.

-Я не заважаю тобі.

-Ха...

-Рейян, правда коли ти вже переїдеш до мене?

-Навіщо, Міран?!

Міран спирається на стіл.

-Ну як це навіщо?...щоб бути разом.

-Ми і так разом. Цілими днями. Одне тільки не ночуємо разом.

-Чому?

-Бо я ще не готова.

-Оооооох...

-Будеш так вздихати припиню бувати у тебе вдома.

-Все. Мовчу.

Рейян приготувала омлет.

-І взагалі нагадаю, що ще 2 тижня назад ми грали.

-Ну хто грав, а хто ні.

-Ну так про тебе мовчу. Але я ще грала.

-Гарно брешеш.

Міран накладує собі омлет. Рейян застила на місці.

-Ти чого?

-Чому брешу?

-Ти хочеш сказати, що два тижні тому ти грала?

-Ну трішки звісно. Не так як в перший раз але...

-Ну ось...

Мірану дзвонить телефон.

-Вибач, це по роботі.

Міран видходить.

-Ало, що там Фират?

-Розлучення ніяк.

-Твою...гроші пропонував?

-Так.

-Погрожував?

-Звісно.

-Нічого?

-Нічого.

-Сука! Може...юриста якогось іншого.

-Спробуємо.

-Давай.

Міран кладе слухавку.

-Міран, де ти там?!

-Йду, кохана!

Міран приходить і в першу чергу цілує її.

-Так, сідай вже!

-Сідаю...

Ввечері.

-Рейян, йди до мене.

-Тобто?...

-Йди сюди.

Міран сидить на дивані. Він бере Рейян за руку і тягне на себе.

-Я хочу дихати твоїм запахом.

Рейян сміється.

-Смійся...зачарувала мене, відьмо!

-Хто відьма? Я?!

-А хто ж?

-Я тобі зараз!

Рейян починає бити Мірана. Міран встає і біжить від неї.

-Я тобі покажу зараз відьма!

-Ну все...Реяйн, я пожартував!

-Я теж зараз пожартую.

Вона взяла рушник.

-А я тобі не чоловік щоб мене бити.

-Зараз станеш! Йди сюди! Не втікай!

Рейян б'є Мірана. Міран ловить її руки і цілує її. Рейян заспокоюється. Міран бере її на руки і несе в кімнату. Кладе на ліжко. Цілує. Кусає вухо і шепче.

-Залишишся сьогодні зі мною?

-З радістю.

Міран подивився в очі Рейян. Ця ніч була незабутня для обох.