(Драміона) Поклик Серця[18+]

Глава 20

Pov Герміона Грейнджер
Ми з'явилися в моїй кімнаті. На моє здивування нічого страшного не сталося і головне ми ще живі. Поки-що живі... Я не встигла отямитися від приземлення, як Драко тут же почав щось шукати в моїй шухляді з білизною та іншими речами.

- Що ти робиш? Ей! Це моя білизна! - закричала я, коли побачила в його руках мої мереживі, білі, трусики.

Той ухмильнувся і я чомусь захотіла його прибити на місці. Але не встигла, бо хтось увірвався в кімнату і застав нас разом з моєю білизною, яка досих пір була в руці Драко. Цей "хтось" виявилась Джинні в повному шоці.

- Це не те що ти подумала, - намагалася я виправдуватися те що вона тут побачила. Драко одразу заховав за спину мою білизну, а я ступила два кроки вперед, підходячи до подруги.

Та ледь усміхнулася і зробила вигляд що не бачила того, що тут було.

- Герміоно, тебе Гаррі шукає! Ну ж бо, ходімо! А ти, - звернулася вона до хлопця. - Ти на чиєму боці: добра чи зла?

Я обернулася, адже самій стало цікаво, на якому боці сам Драко Малфой? Але ніякої реакції він не видав, лише ледь опустив погляд вниз, а тоді захриплим голосом вимовив:

- Я ні за кого.

Спокійно він це вимовив, а я думала, що він почне свою тераду про те, який він чистої крові і так далі. Але я помилилася. Він виявився занадто самовпевненим в собі. Та мене це не зупинило, я повернулася до Джинні і впевнено сказала:

- Він за нас! - сказала я.

Драко здивовано подивився на мене, а я ухмильнулася, бо його зляканий погляд мені подобався все більше й більше.

Джинні радісно вскрикнула і вже хотіла бігти обніматися, але почувся голос Рона з-за дверей.

- Що мій "любий" братик знову побачив? Невже павука?! - якось з насмішкою сказала це вона.

У кімнату влетів захеканий Рон. Ми всі троє подивилися на нього ніби на чужоземця. Він в свою чергу подивився спочатку на мене, а тоді вже й на Драко і Джинні. Його обличчя стало роздратоване.

- Оу, бачу у вас тут весело! Джинні я тебе всюди шукаю. А ти Герміоно, мене дивуєш кожного разу все більше, - сказавши це він взяв сестру під руку і повів на коридор.

Ми залишились в кімнаті одні. Я роздратовано подивилася на Малфоя, який в свою чергу єхидно усміхався ніби ні в чому не бувало. Він витягнув з-за спини мої кляті білі трусики. Я тут же схопила їх і поклала там де вони мали бути. Драко подивився кожний куточок кімнати, а тоді плюхнувся на ліжко.

- Ей! Що ти робиш? - закричала я, побачивши те, що він розлягся.

- А тут мягенько, - сказав він, я закотила очі і склала руки на груди, очікуючи пояснення, але не почула:

- Ходімо. Нам треба бути з рештою, - намагалася я бути як найспокійніше, але роздратований голос дав про себе знати.

- Грейнджер, розслабся. Все буде добре, - сказав він. Його слова мене сильно здивували.

- Як ти можеш бути такий спокійний, коли навколо нас війна?! Малфой, я в шоці!, - вже почала панікувати я.

Він зіскочив з ліжка, підійшов до мене і тихо відповів:

- Довірся мені... І не переживай так, - сказавши це він ніжно обняв мене.

Навіть дивно це звучить. Сам Драко Малфой обняв просту грязнокровку! Але в його обіймах я відчувала себе спокійною і в безпеці. Він хоч і поганий, але такий рідний.

Після цього ми вийшли з кімнати і попрямували до всіх. Виявляється Макгонегел всіх зібрала у великій залі. Всі шумно розмовляли один з одним і ледь було чути про сім'ю Малфоя, які погано говорили за них. Ми не звернули на це уваги і тому пішли до столу де сиділи вже Гаррі, Джинні і Рон. Подруга обернулася тут же, коли ми підійшли, роздратований погляд Рона подивився на Драко, а той у свою чергу нервово подивився кудись убік. Найсерйознішим серед "четвірки" то був - Гаррі. Він подивився на мене, а тоді сказав:

- Герміоно, добре що ти прийшла і... Що тут робить Драко? - сказав він і перевів погляд на хлопця.

- Ну і звісно, тобі "привіт", Потер, - якось з егоїзмом відповів Драко.

Я мовчки спостерігала, бо не могла підібрати потрібних слів.

- Та що ж... Сідайте, якщо прийшли, - сказав Гаррі і ми сіли за стіл.

Макгонегел, промовляла свою промову, а ми з друзями сиділи і розмовляли про своє, але нас перебив голос Паркинсон, яка ні звідки появилася.

- Он як! Драко, ти зрадив нас на Гріффендор! Як ти міг? - почала вона обурюватись.

Я хотіла щось сказати, але не наважилась. Рон і Гаррі заступилися за хлопця, а ми були в ступорі.

- Паркинсон не втручайся в це. Ти взагалі не маєш ніякого права вказувати хто і з ким дружить, - сказав Гаррі.

- Ліпше йди до своїх, вони тебе точно зачекалися! - додав Рон

Паркинсон хотіла щось сказати, нічого не відповівши, вона пішла до своїх. Я подякувала хлопцям і ми вже уважно слухали Макгонегел. Після "промови" нас відправили по кімнатах. Всі були збуджені і вкрай схвильовані сумними новинами.

Виявляється Темний Лорд невдовзі завоює Хогвартс і тоді почнеться  "кривава війна ".