День 1
Я нехочу жити. Нехочу !!!!!!
В чому я провинилась ? Що зробила ?
Чому я нікому непотрібна ? Чому ?- кричали ці слова в моїй голові.
Мої очи вже опухли від сліз. А я трусившимись руками обхватою свої коліна. І скрутившись від холода я заставляю себе заснути,щоб забути про все хоч би на пару годин.
***
Прокинувшись я почала оглядати те місце де я провила свою холодну ніч.
Я згадала це місце, бо я завжди гуляла тут. Це місце під мостом, де тече повільно річка.
Я підійшла до неї і подивилася на воду...там було моє відображення ....дівчинка 18 років , блондинка, з сірими очима, струнка і худа Джекі.
Мені 18, а в мене вже за пличима майже зкалічене життя.
Неділю назад я вже втратила свою дєвственість, з своїм найкращим другом Стівом.
Мені стидно. Дуже стидно перед ним. Я скоро його побачу знову. Він має повернутися з Каліфорнії.
