«ампутовані квіти» нова і друга моя збірочка віршів дає свій початок з 12 червня 2021 року.
свою першу збірку «сУцІльнИй хАОс» я розпочала заповнювати теж у літку і маю надію що вона вам сподобалася адже вкладено не лише більш ніж життя а й вкладени...
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Розділ: блакитний
моє життя - не пройдений за мить мокрий пронизний дощ моє життя - це довга й протяжна гроза з блискавкою й громом
і ця гроза щохвилини щосекунди вигримує у моїх ребрах і ця гроза все життя виблискує у моїх очах й набирається немов Океан і випливає із нього скалічений Левіафан виспівує він з душі моєї музики скалічених цуценят виспівує з душі моєї немов заколоте списами дитинча
і душа ж насправді забагато відчува як і серце що у крові дозріва вона вбирає у себе усі болі жалі муки гріхи спокути сама ж пуста потім стає як діра понура і хто ж готовий стати відповідальним за свою провину? за душу оповиту? за душу цнотливу? за душу що втратила життя й любов соковиту?
і щогодини і щохвилини і щонайпротяжнішої днини я неперестаю ні на мить мріяти про те що душа моя та душа що дійсно належить мені закладена в найглибокіші земні глибини у найглибокіші закутані таємністю буття могили я не перестаю і ніколи не перестану бути впевненою у тому що моя душа чекає на мене там де життя і смерть споконвічно єдині.
