«ампутовані квіти» нова і друга моя збірочка віршів дає свій початок з 12 червня 2021 року.
свою першу збірку «сУцІльнИй хАОс» я розпочала заповнювати теж у літку і маю надію що вона вам сподобалася адже вкладено не лише більш ніж життя а й вкладени...
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
в зародку землі я ще не дозріла волосся сплітається з корою ноги торують шлях до ядра землі а я все ще не с тобою світе я все тягнуся до життя до світла до тьми твоєї я все уявляю що ти єси все хочу побачити тебе торкнутися тебе пізнати тебе хочу відкрити тебе дістати твою середину твою глибину твою повсякденність й твою правду все хочу своїми грудьми й обличчям впасти тобі під варту й благати про заслужене щастя на цій бездонній й глухо затертій пилом людській землі
так гаряче і так водночас сумно бо все що тут є це лава і я його фонтан який ось-ось вийде на зовні й зацвіте червоним гожим квітом
