«творіння»

3 1 0
                                    

ти і я - суцільна біда
твоя душа - це космічна матерія
твоє серце - вічна трагедія
ми - не це життя
ми - ця поезія

чи знав ти звідки береться любов?
насправді вона живе не в тобі не в мені не в нас
вона народжується з-поміж слів
і живиться десь у маєтку богів
вселяється в тіло
і творить солодкий засів
зростає у ньому багато років
долає сотні морів зміїв рифів китів
стає більш ніж увесь цей світ

любов дістається людних берегів
і знаєте що?
вона вселяє вир палких почуттів
вселяє у їх серця некеруючих демонів
щоб здіймали галас так аби було чутно до інших всесвітів

якась душа благає впустити любов
якась душа зачиняє для себе любов на замок
якась душа припиняє любити бо вже втомилась терпіти
якась душа роздирається бо не знає куди себе діти

ти й досі не знаєш Де твоя любов?
ти й досі не знаєш НАЩО тобі любов?
ти й досі не знаєш ЩО таке любов?
тоді тобі залишається лиш пустити в себе цей гучний танок
і залишити в собі цей відбиток цей спадок цей зв'язок
і здійснити в ту безодню стрибок

поезія - це ми с тобою
поєднані мов дві холодні чаші з гарячою водою
які «мінус» на «мінус» дають «плюс»
і утворюють вулканічний землетрус
поезія - це ми с тобою
поєднані одною рукою
які серцем туляться тілом до тіла
які душу свою готові віддати за велике діло

я і ти  - одне ціле
хто ж ти
моє серце спіле?

а м п у т о в а н і  к в і т иWhere stories live. Discover now