"Поясниш?"
Хо Сішен подивився на неї з огидою.
Носити його одяг, спати в його шафі, як вона могла це пояснити?
Він подивився на її руки, що лежали на телефоні. І в наступну секунду телефон був викинутий у відро для сміття!
Спина Гу Шиши була мокрою від поту.
Почервонівши, вона сказала дуже тихим голосом: "Ем... я ... я ходила уві сні..."
Хо Сішен посміхнувся: "О, і тепер ти прокинулась?"
Гу Шиши відчула мурашки на потилиці: "Ну, ні..."
Обличчя Хо Сішена потемніло.
Перш ніж він встиг заговорити, в кімнаті почулися квапливі кроки.
"Молодий хазяїн, що тільки що..."У наступну секунду двері відчинилися зовні.
Як тільки двері відкрилися, всі всередині і зовні напружилися.
Гу Шиши, на якій був тільки чоловічий костюм, бездумно схопила найбільший предмет перед нею - Хо Сішена, і спробувала сховатися за ним!
Обличчя Хо Сішена стало чорним як смола. Він накинув покривало, яке лежало на дивані, і прикрив її білі плечі.
Стоячи біля входу в кімнату, все волосся Сійї теж встало дибки. З того місця, де він стояв, все, що він міг бачити, - це жінка з волоссям до талії і молодий хазяїн, які обіймають один одного.
Він відразу ж зніяковів. І в наступну секунду він обернувся і вийшов з кімнати з великою швидкістю.
Гу Шиши одразу зітхнула з полегшенням.
У романі Хо Сішена описували збоченою і жорстокою людиною.
Але він заблокував її тіло раніше; він не здавався таким поганим, як його зображували в книзі.
Насправді, він здавався досить милим.
Але перш ніж вона встигла це сказати, чоловік грубо підхопив її на руки. Двері відчинилися стусаном, і її жбурнули на підлогу в коридорі!
"Нехай хто-небудь прийде, змінить простирадла і продезінфікує все!"
Бах! Після цього двері зачинилися і мало не вдарили Гу Шиши по носі.
Вона потерла онімілу попку.
Обернувшись, вона зустрілася поглядом із все ще ошелешеним Сійї і ніяково махнула рукою:"Привіт~"
Сійї:".....Міс Гу".
Коли молодий хазяїн подзвонив, він подумав, що хтось проник в будинок.... Але, це була просто наречена молодого господаря, яка намагалася спокусити його?
"Я думаю, ви повинні повернутися до своєї кімнати".
Гу Дулі гірко посміхнулася, дисплей говорив їй, що у неї залишилося всього 4 хвилини життя...
Невже прийняття власної смерті - її єдиний вихід зараз?
Але відразу після того, як вона зробила свій перший крок, вона зупинилася на своєму шляху.
Приголомшена, вона подивилася на високого чоловіка перед собою, і її очі округлилися.
[Успішно поповнено!]
[Життя, що Залишилося: 23 години 5 хвилин і 2 секунди.]
Смуга крові негайно повернулася в світло-помаранчеву область.
Але вона ж нічого не зробила!
Гу Шиши стояла на тому ж місці, шокована. Швидко вона помітила, що поруч з текстом "успішно поповнено" є посилання на яке можна натиснути - "деталі". Вона тут же простягнула руку і постукала по ньому в повітрі.
[Останнє значення поповнення життя: 23 години.]
[Отриманий подарунок від чоловіка: покривало з 100% вовни альпаки (світло-сірого кольору) x 1.
Нове: 3475 доларів ; використане: 958 доларів.]Це дійсно продовжить її життя?
Вражена, Гу Шиши погладила м'яке покривало на її тілі. Те, яке він грубо накинув на неї? Це так дорого?
"Виходить подарунок означає, річ що йому більше не потрібна?"
"Він віддав її мені?"
Гу Шиши не очікувала цього.
"Молодий хазяїн нікому не дозволяє торкатися до своїх особистих речей", - сказав Сійї, побачивши, як вона спантеличено гладить покривало.
"Це покривало, так... міс Гу, ви можете його не повертати. Я піду, якщо вам більше нічого не потрібно.
"Крім того, будь ласка, майте на увазі, утримуйтеся від блукань де-небудь, крім вашої кімнати, їдальні внизу і саду, міс Гу", - безпристрасно сказав Сійї.
Гу Шиши нічого не могла зробити, крім як збентежено кивнути головою.

ВИ ЧИТАЄТЕ
Трачу гроші лиходія, щоб продовжити своє життя
RomanceГу Шиши, майстер традиційного китайського живопису, перевтілилась в роль другорядної героїні-жертви в романі-кліше. В дитинстві жіночий персонаж другого плану переплутати з іншою дівчинкою. Вона ледве провела кілька днів зі своїми біологічними батьк...