Трачу гроші лиходія, щоб продовжити своє життя

3.1.Заповніть Її Гардероб

3.Заповніть Її Гардероб

Рано вранці Гу Шиши лежала на великому ліжку. Її голова спочивала на м'якій подушці, і вона міцно спала.

І тут раптом, вона злякано прокинулася від холодного погляду.

Після цього Хо Сішен жорстоко викинув її з особняка разом з сумкою.

Потім повз проїхала машина і наїхала прямо на неї, убивши її!

Надзвичайно реальне хворобливе почуття уві сні змусило її сісти прямо в ліжку!

[Життя, що Залишилося: 11 годин 2 хвилини і 31 секунда]

Гу Шиши покрилась холодним потом!

Блін, всього одна ніч, і вона проспала половину своєї смужки життя.

Вона повинна знайти спосіб залишатися поруч з цим чоловіком. Будь що буде, вона нікуди не дінеться!

"Я повиннна заробити трохи грошей сьогодні", - сказала Гу Шиши крізь зціплені зуби.

"Дорогий, тепер, коли ми заручені, як ти думаєш, ти можеш дати мені..." Еххх, вона не була настільки безсоромна, щоб вимовити ці слова!

Гу Шиши схопилася з ліжка і продовжувала ламати голову, готуючись до дня.

Вона перерила всю шафу, перш ніж нарешті змогла знайти прийнятне плаття кольору лаванди. Сукня явно була не її розміру, трохи замала .

"Це був одяг від фальшивої дочки? Ех, мені шкода колишнього власника. Справжня дочка отримала тільки старий одяг, який не потрібен фальшивій". Гу Шиши похитала головою.

Їй не хотілося витрачати більше часу на пошуки, тому вона просто залишила це плаття.

За спогадами початкового власника, Гу Шиши швидко знайшла їдальню на першому поверсі поруч з вітальнею.

"Міс Гу". Шеф-кухар вже приготував сніданок.

На столі стояли позолочені вишукані тарілки.

Рулетики з лосося, тости, помідори черрі... там було досить багато варіантів для вибору.

Вмираючи від голоду, Гу Шиши пускала слюні на всі ці страви.

Вчора вона весь день ховалася в шафі і майже нічого не їла. Вона змогла знайти лише кілька шматочків крекерів вночі.

"Добрий день, дядечку, не могли б ви дати мені ще пару скибочок тосту?”

"Ах точно, а молоко є?”

Молоко було для неї розрадою. 

"Добре, дай мені знати, якщо тобі ще щось знадобиться ".

Шеф-кухар швидко доставив їй їжу.

Гу Шиши подякувала йому і швидко зробила великий ковток теплого молока. Її шлунок відчув себе набагато краще після теплого молочка.

[Дінь! Успішно поповнено!]

"Хм?"

Гу Шиши відкусила великий шматок тосту.

[Дінь! Успішно поповнено!]

"А?”

Очі Гу Шиши розширилися і подивилися на вишукану тарілку перед нею.

Не може бути!

Вона відкрила екран, який був видимий тільки їй, і відразу ж побачила два нових записи.

[23 секунди тому.
Один ковток високоякісного, органічного новозеландського молока. Ринкова ціна: 129 доларів.]

"Пфу!"З її рота витекла половина молока.

Так дорого? 

Ти серйозно?

Раніше вона пила молоко з Нової Зеландії. Воно було доступно в супермаркеті як імпортний товар, але це була вартість 1,5 літра!

Цей похмурий жнець Хо. Така збочена особистість! Як він може бути таким марнотратним?

Гу Шиши швидко витерла рот. Так... вона тільки що виплюнула молока на 60 доларів. Це було жахливо!

Вона дуже шкодувала і їй хотілось  повернутися в минуле. І тут вона побачила на екрані рядок дрібного шрифту.

[Молоко вважається щоденним продуктом споживання і розраховується за ставкою 5 %. Сума поповнення: 6,45 долара]

Чорт! Такий низький коефіцієнт перерахунку!

Гу Шиши швидко глянула на другий рядок.

[2 секунди тому. Один шматочок житнього хліба ручної роботи. Ринкова ціна: 45 доларів..... Сума поповнення: 2,25 долара.]

Очі Гу Шиши розширилися.

Схоже, вся їжа була зі знижкою.

Це, сумно....