У цей момент, в кабінеті.Хо Сішен сидів на дивані без будь-якого виразу, дивлячись на екран перед собою.
Піднявши брови, він запитав: "Ви не приготували для неї ніякого одягу?”
Вона була його нинішньою нареченою. В якості формальності у неї повинно бути все, що є і у інших жінок.
У Сійї був дивний вираз обличчя: "молодий хазяїн, ми купили одяг за розмірами Гу Ушуан, але....”
Ніхто не очікував, що у Гу раптово з'явиться справжня дочка, і вони поміняють наречену в останню хвилину.
“В нас ще не було можливості поміняти одяг. Ми подумали, що у неї буде що-небудь з її власної одежі, коли вона приїде.”
"Але вона немає", - сказав Хо Сішен, вказуючи на екран.
Дівчина правильно сиділа за обіднім столом, обидві її руки лежали на столі, тримаючи вилку і ніж. Найменший рух - і можна було побачити, як натягується тканина, демонструючи її пишну фігуру.
Колір і фасон сукні були застарілими.
Її відправили сюди ще до того, як у неї з'явився відповідний одяг!
І подивіться, як вона жадібно поглинала їжу. Вона попросила ще дві тарілки лосося, ніби давно нормально не їла.
Хо Сішен не міг не насупитися.
Навіть коли в ті дні він був змушений жити в більш віддаленому будинку, він все одно привіз з собою багато одягу. І слуги приносили їжу щодня.
Просто з кожним роком їх ставало все манше і менше. Поки, нарешті, він не був повністю забутий.
Схрестивши ноги, здавалося, що вся його красива постать була прихована в темряві.
З відео знову задзвенів чіткий голос дівчини. "Я не знаю ні про яку Чжан-ма або лі-ма, але я залишаюся тут! Всі хочуть від мене позбутися, але він був єдиним, хто мав для мене місце, і дозволив мені їсти стільки, скільки я хочу, три рази на день".
Хо Сішен примружив очі.
Те літо він пам'ятав чітко. Стара собака була єдиною, хто хотів залишитися поруч з ним, крім старого дворецького.
"Тепер, коли ми заручені, я несу за нього відповідальність. Я не піду, поки він особисто не скаже мені, що між нами все скінчено".
У дівчини на відео були червоні губи і білі зуби. Закінчивши говорити, вона відкусила ще половину яєчного рулету з лососем.
Хо Сішен нахмурився ще сильніше.
Старий дворецький помер незабаром після цього. І йому довелося поховати стару собаку наступної весни.
Всі, хто піклувався про нього в якийсь момент, покинули його.....
"Сяо Шен, справа не в тому, що бабуся більше не хоче тебе. Ми просто просимо тебе поки пожити в іншому будинку. Просто зараз в домі стільки всього відбувається, що ми не можемо подбати і про тебе...”
"Кожен раз, коли твоя мама бачить тебе, їй сняться кошмари. Сяо Шен, будь ласка, просто залишайся в цьому будинку і не виходь. Гаразд? Будь ласка, я благаю тебе. Інакше твоя мама не зможе жити".
"Хо не відмовляться від тебе, все це тимчасово. Після того, як ми все владнаємо, ми заберемо тебе назад......”
Його довгі і тонкі пальці міцно стиснули керамічну чашку, кісточки пальців тріскотіли.
Дивлячись на зображення в екрані, його очі були темними, як глибокий океан.
Нарешті, його тонкі губи ворухнулися: "У тебе є одна година. Заповніть її гардероб.”
Сійї, який насолоджувався шоу зі своїм босом, зробив паузу.
Ех, що сталося з тим, щоб відіслати її геть?

ВИ ЧИТАЄТЕ
Трачу гроші лиходія, щоб продовжити своє життя
RomanceГу Шиши, майстер традиційного китайського живопису, перевтілилась в роль другорядної героїні-жертви в романі-кліше. В дитинстві жіночий персонаж другого плану переплутати з іншою дівчинкою. Вона ледве провела кілька днів зі своїми біологічними батьк...