[Снодійне: підійдіть ближче до чоловіка, коли він захоче заснути, залишайтеся в межах 10 см від нього протягом 10 секунд. Запах троянди від вашого тіла допоможе йому заснути.]
[Навик успішно використаний! Залишкове використання протягом дня: 0]
Гу Шиши не могла повірити в те, що тільки що сталося. Вона подивилася вниз на чоловіка, який зараз міцно спав, його довгі тонкі пальці все ще лежали на її зап'ясті.
Вона затамувала подих і, обережно потягнувши, миттєво звільнилася з його тепер ослабленої хватки.
Перед тим, як вона прийшла, бос вже хотів спати?
Той, хто тільки що вийшов, був його лікарем.
Невже бос був таким сварливим, тому що не міг заснути, навіть коли хотів?
Він страждав безсонням, але система змогла його вилікувати?
[Рівень ніжності Хо Сішена підвищився! Любов головного героя досягла 1-го рівня!]
Приємно здивована, Гу Шиши моргнула своїми прозорими очима.
Яке дивовижне вміння!
Це також підтвердило те, про що вона думала – прихильність від боса дійсно може підвищити рівень любові до неї!
Подумати тільки, що вона турбувалася про те, як підвищити свій рівень, тепер вона була вже на півдорозі!
Вона радісно подивилася на Хо Сішена.
Але швидко вона помітила, що на ньому була тільки біла сорочка, і її вигнуті губи завмерли.
Вона простягнула руку, щоб намацати кондиціонер перед диваном.
Босові стало б погано, якби він так спав.
У романі він прожив не дуже довго.
Чи було це через його здоров'я?
Маленьке рожеве личко Гу Шиши було стривоженим.
Вона швидко нахилилася і обережно укрила костюмом Хо Сишена.
Бос, ви повинні дожити до 100 років!
Він потрібен їй, щоб залишитися в живих!
Гу Шиши вийшла з кімнати навшпиньки після того, як вкрила його костюмом.
Як тільки вона вийшла , то побачила, що лікар все ще ходить ткди-сюди перед кімнатою.
На ньому був білий халат, високі, гострі брови і сяючі очі, пара золотих окулярів в дротяній оправі і віяло від нього безперечно запахом дезінфікуючих засобів.
Побачивши, що вона виходить, він швидко підійшов і вже збирався повернутися в кімнату.
Гу Шиши швидко призупинила його і сказала:"ей, почекай, він спить".
"Хм?"Будучи перерваним, Цинь Рухай обернувся і подивився на прекрасну Гу Шиши.
Його око раптом засіпалось.
Яка втрата для такої красуні, як вона.
Але те, що вона тільки що сказала, було смішно.
Спить?
Хто? Хо Сішен?
Це неможливо!
"Красуне, звірі, як відомо, не засинають, коли на їх території присутні чужаки".
Не кажучи вже про тих, хто страждав хронічним безсонням.
Цинь Рухай з максимальною впевненістю поправив окуляри.
Хо Сішен, ймовірно, просто прикинувся сплячим, щоб позбутися від своєї маленької нареченої, ось і все.
Сказавши це, він повернувся і зайшов в кімнату. За ним по п'ятах слідував Сійї.
Вони обидва чітко розуміли як характер Хо Сішеня, так і стан його здоров'я.
Якби він міг так легко заснути, Цинь Рухай не був би зараз тут.
"Еее...."Гу Шиши стиснула губи. Вона простягнула руку, але не була досить швидкою, щоб зупинити їх.
Вона згадала ці очі, і подумала, що ось-ось настане сильна буря, і її шия стиснулась від страху.
Вони хотіли розбудити страждаючого безсонням? Страшно!
І у неї більше не залишилося снодійного на сьогодні!
Вона втекла з місця події так швидко, як тільки могла, повернулася в свою кімнату і закрила двері, перш ніж зітхнула з полегшенням.
Вона не хотіла злити його до такої міри, щоб він викинув її геть. Це було б дуже погано.
Сівши, вона подивилася на свою червону смужку, яка продовжувла зменшуватись.
[Життя, що Залишилося: 63 години 39 хвилин і 2 секунди.]
Навіть зараз їй все ще залишилося менше 3 днів життя!
"З цього моменту мені також знадобиться визнання інших, можливо, я зможу.... попрацювати над Сійї?"- пробурмотіла собі під ніс Гу Шиши, моргнувши своїми прозорими очима і стиснула губи.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Трачу гроші лиходія, щоб продовжити своє життя
RomansaГу Шиши, майстер традиційного китайського живопису, перевтілилась в роль другорядної героїні-жертви в романі-кліше. В дитинстві жіночий персонаж другого плану переплутати з іншою дівчинкою. Вона ледве провела кілька днів зі своїми біологічними батьк...
