Мокрі лапи вже давно розпухли,
вже замерзла і найменшенька надія.
Ваші душі вже давно поглухли,
а серця, напевно, поніміли.
Я-бездомний. Але й ви-не кращі.
Хоч живете у більш затишних оселях.
Стільки передумаєте "НАЩО?"
замість проявити милосердя.
Відвертаєтесь, від жалості неначе,
хлібом пригостивши стіттєбаки.
Ви проходите безсовісні й незрячі
мимо зголоднілого собаки...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Думки бездомного собаки
De TodoЦя частина віршованої історії про нелегку долю самотніх собак розповідає про думки і точку зору бездомного собаки... P.S. Будуть ще частини. І скажіть, писати мені далі? Люблю усіх читачів♥
