Кленовий лис

Глава 8 Старовинні щоденники

*6:00*

Дівчат розбудив сильний шум, який доносився з кімнати хлопців.

— Що за музика з самого ранку? — Кіра сонно глянула на дівчат.

—  Це 100 процентів Макс. Придурок, ось зараз як стану, йому явно прийде капец. — Мері сердито встала та вийшла з кімнати. Іра дальше спала собі спокійно не зважаючи на шум. Кіра пішла за Мері. Дівчата зайшли в кімнату хлопців.

—  Ви телепні, шоста ранку. Якого біса ви тут влаштували? — Мері глянула на хлопців.

—  Та це Макс включив музику, ми самі щойно встали. — Відповів Алекс.

—  Макс ти придурок? З самого ранку музику включати, взагалі то ми спали. — Мері з розмаху дала йому підзатильника.

—  Ай....Взагалі то вже ранок, а ви всі спите. Мені стало скучно. — Макс усміхнувся.

—  Хватить либитись, достав вже, хоть би раз щось адекватне зробив. — Сердито промовила Мері.

Кіра сіла біля Алекса. Він приобняв її.

— Довбень тобі скоро 30 досить маятись фігнею, а то і ти лозою получиш. — Пригрозила Максу Мері.

—  Я подумаю. — Відповів Макс.

—  Для того щоб думати потрібно розум мати. — Сказав Джейк.

—  Доречі, а де Іра? — Макс глянув на Мері.

— Та вона спить, її навіть якщо ядерна війна буде не розбудиш нічим. — Відповіла Мері.

Кіра лягла на плече Алекса та сонно дивилась на сварку Мері й Макса. Алекс також був сонний адже він рідко просинався о 6:00, так ще й ліг спати в першій годині ночі.

— Так все, мені набридло тут сваритись з тобою. Роби що хочеш, але якщо я хоть один звук від тебе почую, тобі буде тільки гірше. — Мері сердито хлопнула дверима та вийшла з кімнати.

— Вот блін і що тепер робити, може хтось хоче зі мною на озеро піти? — Макс подивився на друзів.

—  Та пішли вже, я вже й так не засну. — Сказав Джейк.

— А ви підете? — Запитав Макс.

—  Я хочу побути з Кірою. — Відповів Алекс.

— Поняв. — Макс усміхнувся,та вийшов з Джейком з кімнати.

—  Я хочу спати. — Сонним голосом сказала Кіра.

—  Я також. — Відповів Алекс та вони разом лягли на ліжко. Він ніжно її обняв за талію. Вони закрили очі та заснули.