Кленовий лис

Глава 9 Прогулянка

Кіра йшла по стежці з Алексом. Стежка вела не тільки на озеро но і в ліс, правда там ніхто з компанії не ходив.

— Слухай Кіра я хотів тобі сказати.... — Алекс глянув на дівчину.

—  Говори.

—  До тебе в мене була дівчина, я її дуже сильно кохав, але вона пішла від мене до мого брата.

Кіра розуміла що розказувати про те що вона це вже знає не можна, адже Мері з Ірою розказали це по секрету.

— Ти не говорив мені що в тебе є брат.

—  Я вже не вважаю його за брата. Розумієш, я дуже важко пережив зраду близьких для мене людей. — Алекс зажурився.

—  Якщо тобі неприємно то ми можемо перевести тему.

—  Я хотів щоб ти знала що до тебе в мене була інша.

—  Це нормально, тобі ж 24 роки, логічно що в тебе були дівчата до мене.

—  Впринципі так, а в тебе були хлопці до мене?

— Був один,я тоді була в 11 класі, ми зустрічались більше року, а потім він став якимось не таким.Часто злився на мене, постійні сварки, скандали, а ще ця ревність. Він не давав мені спокійно говорити з знайомими, потім коли я вже поступила в університет він не давав мені говорити з моїми одногрупниками. Мене це вибісило, я розізлилась. Ми посварились, він навіть мене раз вдарив по лиці. Я пам'ятаю весь ніс був в крові. Ось тоді я йому сказала що ми більше не пара, і послала його на три чорти. На наступний день він прийшов до мене в університет з квітами, я сказала що між нами більше нічого не може бути.

— Ого, не думав що в тебе все так погано було..

— Це ще не кінець. Він почав мене переслідувати, а також писав СМС в яких були погрози про те що він покінче з собою якщо я до нього не вернусь, про те що він мене вб'є. Я йому пригрозила поліцією, але це мало що давало. Тому я написала заяву в поліцію.

—  Ну це правильне рішення, краще звертатись в поліцію поки не стало пізно.

—  Так..Він коли дізнався що я написала в поліцію захотів повіситись, але його мама вчасно прийшла з роботи і врятувала його.

— Я в шоці....В мене просто слів немає...

—  Його мама завезла його в психіатричну лікарню і зараз він знаходиться там.

— Я радий що з тобою нічого не сталось. — Алекс взяв Кіру за руку.

— Слухай, мені цікаво куда веде ця стежка.