Ікар

18 7 0
                                    

Довгим коридором міжнародної космічної станції "Меркурій-3", яку астронавти за зовнішню схожість називали "Колесом", йшла Крісті Козак — наймолодша з астронавтів. Вона злегка нервувала — не кожен день викликають до командира станції, в її ж випадку це взагалі було вперше. Всі робочі питання вирішувались зазвичай через відеозв'язок та й точно не зі стажистами, як вона.

Чи могла стати причиною сьогоднішня пробіжка з сюрпризом? - навряд. Арра дотримується всіх правил встановлених на станції з точністю Комп'ютера... Що ж тоді? Але на думку більш нічого не спадало, тож Кріс, щоб не розтягувати неприємне очікування невідомості не стишуючи крок відразу зайшла у командний відсік і мало не налетіла на командира, що стояв посеред приміщення спиною до дверей, уважно спостерігаючи за дійством, що розгорталося навколо, на всіх настінних екранах. А там буяв чарівний ліс Іридії, літали шестикрилі метелики, щебетали птахи, а повітря наповнював п'янкий аромат від безлічі квітів...

- Я... Я можу все пояснити, — почала було Кріс, але командир жестом руки змусив її замовкнути. Він саме уважно розглядав єдинорогів, що паслись поміж деревами.

- Дякую, — нарешті тихо промовив командир проводжаючи поглядом єдинорогів, що раптом сполошились і швидко помчали вглиб лісу ніби розчиняючись поміж стовбурів, ліан та кущів. Тоді зупинив відео і повернувся до розгубленої дівчини. Мовчки уважно розглядав її.

- Розумієте, дракон з'явивсь так несподівано, — Кріс заговорила першою, щоб хоч якось перервати цю мовчанку, що гнітила її.

- Дракон? — перепитав командир і раптом щиро усміхнувся, — То там був ще й дракон?

- Арро, знайди вікно в моєму графіку — я хочу додивитись це до кінця.

Помітивши здивування на обличчі Кріс, пояснив: в дитинстві я був фанатом коміксів про світ Іридії, зібрав усі випуски Пригод короля Зодіака. А сьогодні завдяки тобі та Аррі й сам побував там.

- Твоя уява неймовірна! Генерал не помилився рекомендуючи взяти тебе до екіпажу.

- Генерал?.. - перепитала Крісті, сподіваючись нарешті вивідати ім'я свого таємничого благодійника.

- Але я не за тим викликав тебе, — продовжив командир не звертаючи уваги на її запитання, — Тиждень тому не повернувся зонд Бі-35 Спектрум. Дрони-евакуатори нічого не змогли виявити, хоч вони й обнишпорили весь той сектор і вздовж і впоперек.

В тіні СонцяWhere stories live. Discover now