Розділ 3. Порятунок

171 8 2
                                    

Як Гаррі й очікував, йому довелося працювати в саду тітки Петунії. Він посадив багацько квітів, прополов грядки, полив рослини. Було дуже жарко, і Гаррі сів у тіні. Він подумав про те, що якби його батьки були живі, то не змушували б його працювати в таку спеку. Він взагалі міг лежати на пляжі десь у південній Європі. Тато і він плавали б наввипередки, а мама дивилася на них з берега і сміялася. Гаррі часто сумував через це.
Але ось до будинку підійшов Дадлі з друзями. Гаррі заспокоївся, йому не можна було плакати у присутності Дадлі. Хлопці про щось шепотілися.
- Давай...скинемо його!
- Це буде дуже весело, Дадлі!
- Ну добре, добре, - зголосився пухлий блондин і підійшов до Гаррі, - Ми того...на річку йдемо... підеш з нами?
- Так! - наївність підвела Гаррі. Хлопці засміялися.
Вони близько години йшли по всьому Літл-Вінґінгу і дійшли до невеликої брудної водойми. Гаррі вже пошкодував, що пішов з ними. Але спека була настільки нестерпною, що він зняв футболку і плюхнувся у воду.
Хлопці обмінялися поглядами. У їх плани входило зіштовхнути Поттера з високого берега, але він порушив ці плани. Недовге збентеження перервав жахливий крик.
- Рятуйте! Я зачепився за щось!
Хлопці злякалися і втекли, залишивши Гаррі самого.
Щось тверде тримало Гаррі за ногу, він намагався вирватися, але марно. З води було видно лише половину голови. Гаррі уже попрощався з Хогвартсом, друзями і був готовий відправитись до батьків. Вода заливала рот і вуха. Уявивши, як засмутяться Рон, Герміона і Дамблдор і зрадіють Малфой і Дурслі, дізнавшись про його смерть, Гаррі почувався ще гірше. Він уже перестав борсатися, опускаючись на дно.
Раптом хтось схопив Гаррі за лікоть і витягнув на берег.
Снейп помацав пульс сина.
- Живий...- тихо  пробурмотів Северус. Його серце шалено калатало, а руки так тряслися, що він навіть не міг обійняти сина. Втратити його так само як і Лілі було найстрашнішим.
Перевівши дух, Снейп захистив Гаррі заклинанням і роз'явився в Провулок Прядильника. Прийшовши додому, Северус обробив всі рани сина, перевдяг його і вклав під теплу ковдру. Повернувшись у вітальню, він відправив Патронуса зі словами "Албусе, Гаррі у мене, він ледь не потонув. Подробиці розкажу потім." Вперше Снейп відчув, що Гаррі у безпеці.

Гаррі Северус СнейпWhere stories live. Discover now