Влітку після першого курсу на Гаррі Поттера чекають не дуже приємні канікули в неочікуваній компанії. Що трапилося? Адже тепер Северус Снейп приділяє Гаррі занадто багато уваги.
Переклад з російської, усі права належать автору. https://ficbook.net...
Гаррі прокинувся від того, що впав з ліжка. Він різко встав, намацав окуляри й озирнувся. З вікна на всю кімнату світив яскравий місяць. Кімната була більшою, ніж у Дурслів: тут стояли велика дерев'яна шафа, м'яке ліжко, письмовий стіл, дзеркало і комод. Гаррі підійшов до столу і побачив, що всі його речі на місці, у тому числі й листи від Рона й Герміони. Гаррі вирішив почитати їх потім. Зараз було важливіше дізнатися, де він. "Це точно не Прівет Драйв. Можливо, це дім Рона?" - з надією подумав хлопчик. Він вирішив подивитися на себе в дзеркало і відсахнувся: великий ніс, волосся майже до плечей, зріст став більшим.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
"З дзеркалом точно щось не так"- втішив себе Гаррі. Він відчинив двері і вийшов з кімнати. Гаррі опинитися в холі з трьома дверима, там же були сходи і ще якісь маленькі двері. Хлопчик спустився по довгих чорних сходах і опинився у величезній затишний вітальні. Гаррі раптом відчув буріння в животі, але побачивши хазяїна дому, він одразу перехотів їсти. На великому шкіряному дивані сидів Снейп. Гаррі підійшов до нього і зрозумів, що той спить. Поруч із зіллєваром стояла пляшка вогневіскі і лежала чарівна паличка. Вдягнутий Снейп був у домашнє: футболку і дивні штани. Гаррі подивився на вхідні двері: "Можна використати паличку Снейпа і втекти" - Але не встиг хлопчик про це подумати, як Снейп вже стояв позаду нього. - Чому ти не у своєму ліжку? - гаркнув він. - Я хотів...поїсти - тихо відповів Гаррі. - До ранку не можна було почекати, зараз третя година ночі! - Можна, сер, - Гаррі здивувався, що Снейп взагалі збирається його годувати, - професоре. - Що ще? - Северус прибирав пляшку в буфет. - Я хотів спитати.- Гаррі вирішив випробувати нерви зіллєвара. - Ну то питай, чого стоїш? - роздратовано сказав Снейп. - Це ви мене врятували? - Гаррі було дуже важливо це знати. - Так...це був я, - неохоче відповів Снейп. - Як ти почуваєшся? - він не хотів говорити про це. - Добре, дякую...за все. - Гаррі пішов нагору.
