Гаррі Северус Снейп

Розділ 9. Тренування з квідичу

Гаррі вже давно перевдягнувся і з мітлою в руках йшов на поле для квідичу. Голова ще трохи боліла, тому хлопчик вирішив трохи подихати свіжим, поки що теплим, осіннім повітрям. Ось почувся сміх близнюків і балаканина інших гравців грифіндорської команди.
- Привіт, Вуде! - за обличчям капітана можна було зрозуміти, що сьогодні на них чекає важкий день.
- Так, привіт...вибач, Гаррі, але сьогодні тобі не можна займатися...вибач, - Вуд знизав плечима. - Але обов'язково приходь на наступне тренування.
- Але чому? - хлопчик був жахливо злий. Він подивився на порожні трибуни, де сидів лише Снейп, що посміхався.
Роздратований Гаррі заздрісно подивився на команду і майже бігом попрямував до замку. Снейп також підскочив й побіг за ним.
Наздогнати сина зіллєвар зміг лише неподалік від кабінету директора.
- Агов, куди це ти? - спитав Снейп, знаходячись за кілька метрів від Гаррі.
- До директора, - біжучи, відповів Поттер. - Скажу йому, що ви забороняєте мені тренуватися, щоб Слізерин переміг.
- Що? - до зіллєвара дійшло не одразу. - Це не так, Поттере! Та стій ти!
Тим часом коридором спокійно гуляв професор Дамблдор, наспівуючи собі під носа якусь мелодію.
- Северусе, Гаррі! - Дамблдор посміхнувся. - Не очікував побачити вас тут. На вулиці ж така чудова погода.
Северус і Гаррі однаково подивилися на Дамблдора.
- Професоре Дамблдор, Снейп забороняє мені тренуватися! - поскаржився Гаррі.
- Професор Снейп, Гаррі, - виправив хлопчика директор. - Що ж за причина, Северусе?
- Він хоче, аби Грифіндор програв! - відповів за чоловіка Поттер.
- Я питав професора Снейпа, Гаррі, - спокійно сказав Дамблдор, дивлячись на молодшого професора.
- Він учора весь день провалявся в Лікарняному Крилі, який квідич?
- Гадаю, Гаррі сам знає, що для нього краще, - промовив Дамблдор. - Він би не став тренуватися, якби у нього щось боліло. Правда ж, Гаррі?
Поттер кивнув.
- Що ж, тоді іди, доки тренування не скінчилося.
Гаррі зловтішно посміхнувся Снейпові й побіг на поле. А Северус невдоволено поглянув на директора.
- Він не перестає бути схожим на Поттера, - пробурмотів собі під носа Северус. - Але чому ви його відпустили? Тепер він думати, що сам несе відповідальність за себе.
- Квідич дуже важливий для нього, і ти це знаєш, - відповів Дамблдор. - Давай дозволимо йому трохи розважитися перед робочим тижнем. Ти ж заантажиш його по повній, чи не так, Северусе?
- Я зовсім не бачу в ньому себе, - Снейп дивився туди, де мить тому стояв Гаррі. - Чому?
- Ось побачиш, зовсім скоро все побачиш, - сказав Дамблдор. - Він уже дивиться на людей, які його дратують так само, як ти.
- На кого, наприклад?
- На мене, - посміхнувся старий.
Северус відвів погляд.
- Я думав, ти захочеш подивитися, як літає твій син, - сказав директор, і за хвилину Северуса і слід прохолов.