Подяка

86 18 4
                                    


Я почала писати цю книгу ще до війни. Мені дуже хотілося створити власний світ, подарувати читачеві можливість ненадовго втекти від реальності. Але останні події в моєму житті призвели до того, що я стала сприймати письменство, свою віддушину, трохи інакше. У моїй країні почалася війна, до мого дому прийшов ворог. Він, як і жадібний до влади король, забрав моє маленьке царство, мій світ. Мені, як і Кейлін, довелося залишити свій будинок, своє походження, свою сім'ю. Я люблю свою батьківщину, і ніколи не зречуся її.

Після 24 лютого моя книга стала для мене значно більшою, ніж просто історія на папері. Вона стала відображенням усіх подій, що відбуваються у світі. Я стала розуміти біль своїх власних героїв. Переживати їхні страхи разом із ними. Не в жодному разі, я не хотіла засмучувати когось своєю історією, навпаки – тепер, ми як ніхто інші розуміємо страждання Гласена Данкана та Кейлін Ребіндер.

Читаче, я сподіваюся, що у твоєму житті все буде добре. Сподіваюся, що прочитання моєї книги дозволить тобі відчути себе сильніше. Дозволить на мить забути, і водночас ніколи не забувати про те, хто ти є і за що ти борешся.

Дякую всім за теплі відгуки. Ви змушуєте моє серце радіти ще більше. Я дуже рада, що в мене є можливість ділитися своєю творчістю.

Побачимося з вами у продовженні боротьби Кейлін за своє королівство. Добро переможе, і ми залишимося...

Остання відьма Лісгарду: відьма та капітанWhere stories live. Discover now