Гаррі Северус Снейп

Розділ 12. Хелловін

Хелловін-дивне свято.  Люди одягаються в тих, з ким ніколи не захотіли б зустрітися в реальному житті.  Однак, ця традиція існує в Гоґвортсі під заступництвом Дамблдора.  І вже вранці у Великій залі ходили зомбі, перевертні, вампіри та кентаври.  Ну звичайно ж найстрашнішими були близнюки Візлі та їх друг Лі Джордан.  Вчителі теж не відставали, точніше не відставав лише Дамблдор.  Спочатку він одягнув строкату мантію із зображенням всяких чудовиськ, а потім його костюм змінювався кожну перерву.

        Але Гаррі було не дуже весело.  Він сказав друзям спокійно лякати оточуючих, а сам пішов подалі від замку та шуму.  Адже саме цього дня одинадцять років тому загинули Лілі та Джеймс Поттери.  Гаррі був тоді лише рік, але він не хотів робити вигляд, що нічого не відбувається.
        Поттер відійшов на пристойну відстань від замку і сам не помітив, як опинився на полі по квиддичу.  Минуло близько години, коли грифіндорець почув, що хтось іде до нього.
  - О, Гаррі! - це був Блек. - Радий тебе бачити.  Дозволь, я присяду.
  - Так, звичайно, - промимрив Поттер.
  - Хороший сьогодні день, правда? - сказав професор.
  - Я не люблю це свято, - терпляче сказав Гаррі.
  - Чому?
  - У цей день Волдеморт убив моїх батьків, - з ненавистю сказав Поттер.
  - Ах так ... пробач.
  - Нічого.
  - Гаразд,-Блек підвівся і потрепал хлопчика по голові.-Не засмучуйся.
        Гаррі кивнув головою і знову поринув у свої думки.  Чомусь саме цього дня йому хотілося побути на самоті, понуритися.
  - Поттер? - почувся здивований, але не холодний голос Снейпа.
        Гаррі глянув на професора й підвівся з лави, щоб піти.
  - Стривай, - зупинив його Снейп. - Я тебе не потурбую.
  - Вже,- Гаррі був змушений підкоритися.
  - Чому ти не в замку з друзями? - поцікавився Северус.
  - А ви?-хлопчик навіть не дивився у бік вчителя.
  - Не хочу нікого бачити, - спокійно відповів Снейп.
        Гаррі глянув на Снейпа.  Зараз він був звичайною людиною, без виразки та холоду в голосі.
  - Так, - погодився Гаррі, він уперше розмовляв зі слизеринським деканом так просто. - Дивно, що є ще хтось, хто не радіє сьогодні.
        Снейп нічого не відповів, і вони вирішили помовчати.  Минуло кілька хвилин, і Северус повернувся до Гаррі.
  - Знаєш, не зважаючи ні на що, життя продовжується ... все буде або вже добре.
  - Звідки ви знаєте, що щось сталося? - здивовано спитав Поттер.
- Я просто знаю, - Снейп трохи посміхнувся, підвівся і повільно пішов у бік замку. Гаррі ще довго думав про те, що сказав йому раніше ненависний професор.  Адже він має рацію, життя триває, і нічого не заважає йому просто веселиться разом із друзями, тим паче, що до наступних вихідних ще далеко.