Непрочитані повідомлення

2018 14 жовтня 21:50

Привіт.

Знаєш що насправді неймовірно хріново?

Що я не поет.

Помітив в собі тягу до віршів.

І що далі?

Бажання писати вірші є, а таланту немає.

Це сумно.

Та й проза в мене хрінова.

Щойно намагався написати оповідання про вампіра. Ніфіга путнього не вийшло.

Ех, сумно.

Розкажу чим завершилась історія з тими двома мудаками.

Їхні матері прийшли до школи, моя мама прийшла до школи, вони посварилися, ці уйобки все ж таки про мене розказали своїм придуркуватим мамам. Поки не лізуть пиздити я їх не буду, хоча насправді хотілося б, я ж казав їм мовчати, та мені ж краще просто забити на них, це все може занадто далеко зайти, а тоді купа болю, і нажаль можливо не тільки їхнього, а ще поліція.

Ну і загалом, за всі ці дні вони навіть не дивилася в мою сторону, насилля це нормально коли ти захищаєшся чи захищаєш хорощих людей, в інших випадках це перебір. Не счуєшся як вже почнеш на всіх під ряд ні за що кидатися, після тих трьох мудаків я ледь не накинувся на мужика котрий випипадков зачепив мене на вулиці і навіть вибачився. Колись я таким не був. Був іншим.

Добре що вся ця історія закінчилася.

Шкода тільки що мама дізналася про це все. Вона дуже засмутилася. Я і так їй життя псую, а тут ще й це.

- Скажи мені, тільки честно, будь ласка.

Над тобою знущаються в школі?

- Що?

Ні.

Звісно ні.

- Але ж ці двоє...

Мам, вони просто придурки які чипляються до тих хто на їхню думку слабкіше.

- То вони постійно над дітьми знущаються?

- Поняття не маю, я з ними не знайомий, навіть імен їхній не знав до всього цього.

- Якась дівчинка каже що то ти перший почав.

- Якась дівчинка бреше.

Мабуть подружка їхня.

Ти мені не віриш?

- Звісно вірю.

- Вони брешуть, не ліз я до них.

- Я їм і не повірила.