2018 28 жовтня 20:57

5 1 0
                                    

Привіт.

Завтра їду до тебе, а третього повертаюся в Полтаву.

Мій психотерапевт мудак радив мамі спробувати вмовити мене не їхати, і сам вмовляв. Говорив типу: мені ще рано, потрібен час. Та пішов він, не настільки мені хріново. Скоро приїду. Поговорю з тобою, сподіваюсь ти мене почуєш. Хоча що толку від цього. Та й взагалі хірню сказав, пробач.

Розкажу як в мене справи.

Без змін. В школі ні з ким не спілкуюся. Жінка яка вважає себе психологом викликала до себе. Питала як у мене справи, як я почуваюся. Коротше, їй взагалі похєр, викликала тому що так треба, я суїцидник, а значить за моїм станом треба спостерігати. Та їй все одно, я просто відповідаю що все окей, все нормально, а вона посміхається і відповідає: "Добре, я рада".

Все гаразд зі мною, я в нормі в цілому, тобто вбиватися не буду, але якщо до неї прийде той кому дійсно треба допомога - вона ж вб'є його своєю байдужістю і тупістю. Вона ж блять не бургери готує, в неї дійсно важлива робота.

Вона кінчена - окей.

А куди бляха дивиться адміністрація школи?

Директорка і завучі.

Що блядь за хуйня відбувається?

Вибач що розпсихувався.

Просто це пиздець як бісить.

Бісить блядь.

Школа, придуркив ній, це грьобане місто.

Недоумки мене стороняться.

Якого блять хріна?

Що я такого зробив?

Я серйозно.

Вона навіть не стоять на перерві поруч зі мною, дистанцію тримають в коридорах, на вулиці. Таке враження що навіть поруч пройти бояться.

Якого блять хуя?

Що вони взагалі про мене думають?

Мені це правда цікаво.

Як вони бачать мене зі сторони.

Ні з ким не спілкуюсь, мовчазний, наваляв двом придуркам.

Невже це такий жах?

Які ж люди тупі.

Добре що не всі.

Вже кілька днів переписуюся з Мією.

Вона перша написала.

Приємно що пише сама.

Дуже не хочеться нав'язуватися, ну тобто я теж перший пишу вже. Просто після останньої розмова вона наступного дня перша написала.

Непрочитані повідомлення Where stories live. Discover now