Місяць Альфи

Розділ 2

Меланія

Сівши в машину Меланія зобачила, що Даніель дуже сердити. Вирішивши не звертати на це увагу. Вона подумала, що в нього був важкий день.

  - Привіт, куди поїдемо? – спитала кароока, вона дуже хотіла їсти, бо нічого не поїла зранку і надіялась, що вони поїдуть кудись перекусити. Та й самопочуття бажало ліпшого.  

- Привіт а, що за хлопець з тобою був?

- О ти про Мейсона. Та ми з ним сьогодні познайомилися доволі веселий та милий! – договоривши Меланія побачила, що в Даніеля пожовтіли очі не розуміючи, що сталося. – Чому ти злишся? Щось на роботі сталось чи на особистому фронті?

- Можна і так сказати.

- Тобто ти знайшов свою суджену?

"Він сказав, "можна і так сказати'' значить не тільки суджена но і робота. Але чому я тільки думаю, про його суджену.''

Раптом Меланія зрозуміла, що засмутилась її не подобалося ця думка, щоб Даніель буде з кимсь ще. Зразу відкинувшись свої думки вона зрозуміла, що ревнує свого друга. Вона не могла це допустити та вона відкинула це все на то, що в неї давно не було стосунків прямому сенсі давно.

Останні її стосунки були в 17 років коли її хлопець кидав її він сказав, що вона ніколи не знайде собі нормальних стосунків, якщо її друг буде поруч. Вона не звертала на його слова уваги й розуміла, що вони були підлітками та що їхні стосунки не зайдуть до чогось більшого. Коли вона пробувала побудувати нові стосунки, все спочатку йшло добре но через пару днів нібито щось змінювалось і на цьому все закінчувалось. Їй останнім часом здавалося, що його слова і не такими пустими.

- Хм дуже цікаве питання. Так я її найшов і дуже давно і ти її знаєш! – за мить очі Даніель знов стали сірими.

- Я її знаю? Ось чому ти їхав на місяць.

- Ні не через це, мене було невідкладні справи та й, ще... – так і не сказавши Даніель стиснув руль сильніше і дивився прямо на дорогу.

Їхавши по шосе Меланія заздрила Даніелю, що він може почути запах своєї судженої.

З самого дитинства вона не могла чути запахів, як перевертень і перетворюватись у вовка, а все решта мала здібності, як перевертень. Її батьки говорили, що вона боязкого обернеться то лише питання часу. Але кожного разу вона втрачала віру в це. Хоч вона дуже хоче перетворитися, але надію втратила, що це може колись статися.