Тест і роман

Знайомство

1 Вересня  6:00
???:Хм уже перше вересня , пора прокинутись і розпочати збирання на перший дзвінок

Жіночий голос із кухні:Роман!Ти уже прокинувся?

Роман:ТАК МАМ!

Мама мовить із кухні:Давай поспішай , Батько сказав що тебе підвезе до Коледжу - но за умови що ти будеш готовий за 30 хв

Роман:Добре . . .

Роман пішов у санітарну кімнатку із комплектом особистих засобів гігієни

Мати на кухні приготовила сніданок для Романа і його Батька

Роман що користується зубною щіткою : Ох знову новий навчальний рік , треба приготувати канцелярію а также постаратись ознайомитись із колективом

Десь у думках Романа: Знову ти надієшся на нові знайомства серед колективу . Знову ти знайдеш спосіб зганьбити себе і твоїх знайомих . . . Все повторюється - ЗНОВ! І ЗНОВ!!

Відголосок у голові Романа: Гей сьогодні перший день Вересня , Осінь тільки розпочалась а ти уже думаєш про негатив. . .

Інші відголосок у голові Романа: Знов він за своє . . .  Мені так боязно розпочати цей навчальний рік . . . Головне не привертати увагу і все буде добре

Мати :Ти ще там довго ?! Батько не зможе на тебе довго чекати

Роман : Йду мам!

Роман переодягся , узяв рюкзак і пішов у кухню

Мати: Ми тебе тут давно зачекались уже , швидше за стіл тебе тут твій сніданок зачекався

Роман приєднався до сніданку , випив чай і узяв зі столу канапки у судоку

Батько і Роман попрощались із Матір'ю , й на виході сіли у авто.
За 30 за поїздки до коледжу Батько висадив Романа у вхідних воріт в Коледж

Батько:Роман пробач що не можу провести тебе у колеж знов , потрібно досить сильно на роботу тому коли я повернусь зможеш мені розказати як пройшло перше вересня для тебе цього року

Роман: Звичайно Тато, краще уже розпочати тобі їхати , я б не бажав тебе образити запізненням на роботу

Батько: Добре Роман , дякую за розуміння .Сьогодні надіюсь виконаю усю працію до сьомої вечора

Роман:Так . . Так - бувай
Батько: До зустрічі Вечером

Голоси у голові Романа :Хей він знов нас покинув біля воріт . . . Він надто багато працює . . . Він найгірший батько у світі!!. . .Чому він повторює це кожного року одне і те саме

7:30 Роман ввійшов у Коледж

У думках Романа: Воу - тут так багато людей , і досить гамірно краще продовжу рухатись до  аудиторій де буде очікувати група до котрий я приєднався
- Стіни виглядають так - немов є більшими ніж на зовні

- І такі цікаві рельєфи Віконних рам , певне тут добро попрацювали із дизайном

Роман проходив дальше у глибини коледжу по коридорам роздивляючись як люди озирались до нього , й після прошептувались між собою

У голові Романа: Вони усе знають. . . Ти думав що про тебе забудуть , так просто . . .ти некчема ти навіть не заслуговуєш ходити тут

Роман підчас роздумів врізався у котрусь дівчину із коледжу

Дівчина:Дивись куди йдеш !

Роман:Ой! Пробач я не навмисно , я не хотів щоб так сталося -я спішив

Дівчина : Та ти  так не поспішай ,так і на проблеми можна наштовхнутись - як таран що йшов куди не бачив і на скелю натрапив

Роман:Добре прийму ці зауваження в голову

Дівчина :Добре , надіюсь що у тебе не буде більше таких зустрічей

Роман :Я також на це надіюсь :)

Дівчина:Добре.Бувай!

Роман:Бувай. . .

У голові Романа  : Знов собі проблем знайшов , чому ти не можеш бути як зразкові діти твого віку , чому із тобою стільки проблем !

Роман подивився у годинник що повішений на стіну в близи кабінету фізики( 441 )

Роман шепоче у думках : Треба Поспішати!!!я повинен пошвидше йти до кабінету ,за 5 хв дзвінок

Роман зайшов у кабінет (400) як раз за хвилину до дзвінка

Голоси в Голові Романа:Вона Тут!!!
Вона твоя одногрупниця?Вона хоче насміхатись над тобою й виставити тебе у гіршому світлі перед іншими . . .Вона у тебе закохана??Ти навіть не думай закохатись у ней!!

Дівчина:Хей я щось помітила що ти не дуже й поспішаєш що місця тут усі майже зайняті , но у мене є незайняте містечко тут - можеш тут зупинитись

У голові Романа :Що, вона мене запросила міст біля неї !!! Вона хоче так зганьбити мене чи запросила для того щоб я був поблизу й шкодити мені швидко та без підозр

Роман:Д-Дякую . . .

Роман присів в близи Дівчини й подзвонив Дзвінок

Дівчина обернулася до Романа і сказав:Моє ім'я Іра , а твоє?

Моє?! - Роман . . .