balcony romance

1

чонгук любить посидіти вдома, поїсти шоколаду та подивитись якусь романтичну дораму. точно в його стилі. кінець навчального року, вже через декілька місяців буде навчатись у випускному класі, тому молодість свою треба проводити як треба. коли сидиш вдома, починаєш багато думати і аналізувати, тому сьогодні, лежачи в дуже дивній позі на дивані в своєму домашньому костюмі (з якого він не вилазить вже пару років), треба увімкнути улюблений гурт з атмосферною піснею, і слідкувати за вікнами дому навпроти. ну а що? кожна людина живе своє життя, а чонгук лише поглядує на те, як веселі родини вечеряють разом, або молода дівчина швидко спускається сходами у під'їзді, або мила пара курить разом на балконі... чонгук, в цілому, не бачить їхніх обличчь, але може сказати, що вони досить молоді, до тридцяти років точно. вони тихо розмовляють, спершись руками на підвіконня, і іноді починають ходити і над чимось весело сміятись. чонгук і не помітив, як довго за ними слідкував, але примітив їх, подумавши, що ті дуже милі.

***

вже вечоріє, відчувається легкий вітер, чутно летючих мишей, що лише додають атмосферності, ще й улюблені панельки стають по-особливому прекрасні.  чонгук не розуміє людей, що так прагнуть поїхати з країни, бо вважають життя тут занадто сумним. він відчував справжній спокій в рідних краях, його творча душа обожнювала бачити красиве навіть в таких не вподобаних більшості дев'ятиповерхівках. чонгук завжди любив малювати саме в такому стилі, тому і штрихує в скетчубуку з аніме магазину вид зі свого вікна.
раптове дежавю. знову сидить в дивній позі на дивані, слухаючи інді-рок, знову дивиться на милу парочку з дому навпроти, які цього разу стоять в обіймах. дивлячись на них можна лише отримати естетичне задоволення, тому не зробити начерк з ними було просто неможливо. він і не помітив, як вже зовсім повечоріло. чонгук дуже любить відкрити вікно пізно ввечері навстіж, коли вже всі сплять, і дивитись на небо. така звичка в нього з'явилась після читання фанфіку, де головні герої завжди дивились на небо разом.      романтично, відчуваєш себе живим, дивишся на зорі. тільки от своє життя він упускає, і дивиться на це, і нічого не робить. не можна сказати, що його це сильно турбує, але чонгуку пора замислитись над чимось, окрім читання підліткових романів (ака фанфіків написаних такими ж підлітками про космічне кохання).

знову дивлячись вже на улюблений балкон, чонгук не бачить звичної картини: чоловік курить наодинці, ще й у труновій тиші чутно схлипи, чимось схожі на ридання. чонгук вперше бачить сусіда не через скло вікна, тому, не дивлячись на темряву, роздивитись риси обличчя він може краще.