Місяць Альфи

Розділ 5

Меланія

- Ти не можеш цього зробити. ЇЇ ще не двадцять. Не забувай про це.

- Но вона моя. До її двадцяти років чекати, ще трохи. Чого не зараз Джозеф. Ти маєш мене зрозуміти.

- Ні й крапка. Ми з тобою домовлялись до її двадцять років, ще вона має добровільно з тобою піти, а не силою.

- Вона і зараз піде добровільно зі мною. Чого б ні.

- Якщо вона того схоче, то добре, але після двадцяти. І це не обговорюється.

Меланії були знайомі ці два голоси. Це був її батько і Даніель. Але вона не розуміла про що вони говорять.

"Чорт візьми, які ще двадцять років? Про, що вони домовлялись?" її цікавило це питання, вона хотіла увірватися туди й задати її цікавіші питання. Але найцікавіше це чому запах судженого там у кабінеті вона знала, що він там.

- Меланія моя суджена. Я маю право.

- Тобто? – крикнула Меланія, в неї голові була каша.

На це чоловіки поспішили до входу, коли почули її крик. Коли вони відкрили двері, вона зустрілась з поглядом Даніеля. Вона почула його запах. Тепер вона точно знала, що цей запах був від нього.

"Чому саме він? За що?"

- Мел? Все порядку? – він намагався підійти до неї ближче, але вона відійшла від нього. Розвернувшись побігла на перший поверх.

- Меланія що з тобою? – стурбовано запитала її мати. Вона нічого не пояснила її, та кинулася до вхідних дверей.

Вибігши на вулицю вона перетворилася у вовка і побігла до лісу. Але почула, що її хтось покликав. Вона просто бігла, не могла зупинитися.

Даніель

В кабінеті

У кабінеті чоловіки собі розмовляли по всякі дрібниці.

- Джозеф Меланія перетворилась. І я хотів би поговорити про то, щоб забрати її зараз ну якщо не зараз, то найближчим часом.

- Забудь про це. Я не даю дозволу. Ще не час.

- Чому, бо ти про ту домовленість, яка була три роки тому. Якщо так, то все одно за три місяці її двадцять, ліпше зараз нехай привикне. Так що я її забираю.

- Ти не можеш цього зробити. ЇЇ ще не двадцять. Не забувай про це.

- Но вона моя. До її двадцяти років чекати, ще трохи. Чого не зараз Джозеф. Ти маєш мене зрозуміти. – він був дуже злий, але він розумів що вони домовлялись, але він хотів що вона зараз пішла з ним. Не хотів і хвилини втрачати.