Вони проіснували сотні літ,
Тисячоліть, віків. У глибині,
Що космос приховав від нас. В пітьмі
Планет незнаних і холодних зір.
В горах, пустелях, на морському дні,
В землі вони. Їх породив отець -
Хаос - початок усього й кінець.
І того дня чекають все вони,
Щоб знищити і стерти в попіл тих
Людей невдячних - грішних і святих.
Прогнати, зжерти, поневолити...
Не прийде бог на ниці молитви,
Бо вони старші за земних богів.
Повстануть під мерзенний дикий спів,
Породжуючи монстрів на землі.
Здригнеться світ від їхніх голосів.
Вже чутно божевільний рев дрімлюг -
Великі Древні скоро будуть тут.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Місто мороку
PoetryПориньте крізь морок і пітьму у моторошні, містичні сни, де невідомі істоти наспівують рядки дивних пісень, що й стали основою для віршів. У порожніх будинках, що їх поглинає степ і пустка, чути відгомін древніх ритуалів. Шепіт нічного вітру розмовл...
