Провал під лід

Часть перша

Зима, чудова пора року, тільки люблять її не всі, в основному це теплолюбні, й ті, які не переносять холод.

Джодах, зі своїм братом, були на вулиці. Джейс дуже мало часу був з біловолосим, тому коли була можливість, він пробував бути поруч з ним. Їх в дитинстві часто розділяли батьки, зараз же, Джодах майже весь час проводив в Ордені, допомагаючи іншим. Та й коли вони бачилися, він тримався від брюнета на відстані.

Та ось, зараз вони підходять до озера, Джодах ішов попереду, а Джейс за ним. Через неуважність і те, що лід був покритий снігом, вони навіть не помітили, що вже підійшли майже до центру озера.

Почувши тріск під ногами, Джодах злетів, на відміну від його брата, у якого крила були, так сказати атрофовані, він на них ніколи не міг літати.

Джейс із подивом дивився то на лід, то на свого брата. І як тільки до нього дійшла вся суть ситуації, він зібрався йти назад, але не встигнувши зробити й кроку, лід під ним руйнується та він з головою провалюється у воду. Не довго йому довелося в холодній воді, бо не вмів плавати, їм, Скайзерновцям, це ніколи не було потрібно. Тому, майже відразу він почав тонути.

Джодах не відразу помітив те, що Джейс провалився, почувся тільки тріск льоду, коли він піднімався в повітря. Йому здавалося, що його брат летить з ним. Але коли він почав оглядатися, то не побачив його. Подивившись вниз, він побачив молодшого, який почав вже тонути, а все ж, через майже кришталеву воду, він його угледів.

Швидко ринув вниз, приземлившись недалеко від дірки, він за допомогою магії та немалої кількості фізичного зусилля, все-таки зміг дістати брата з води. Він весь тремтів від холоду, і був майже на межі від того, щоб захлинутися в цій воді, але все обійшлося. Джейс почав відкашлюватися від води, яка змогла попасти йому в легені, це продовжувалось недовго, бо він почав падати, втративши свідомість. Старший не дав йому повністю впасти, перехопивши тіло, що падає, за талію обома руками, після притиснувши його до себе.

Але через те, що тріщина почала розповсюджуватися, йому довелося швидко взяти його на руки, для того, щоб нормально злетіти в небо, не вагаючись, він полетів в Орден, там було тихо, на його шляху до кімнати ніхто не зустрівся, що дуже тішило старшого.

Поклавши Джейса до себе на ліжко, він швидким кроком, майже бігом, пішов шукати для нього одяг. Знайти одяг для нього не склало особливих труднощів, на відміну від того, що йому потрібно було його ще роздягти. Піднявши несвідоме тіло Джейса магією, він почав стягувати штани, бо це було найлегше, а ось з кофтою йому довелося повозитися, щоб не нашкодити крилам, які були найчутливішою точкою їхніх тіл, магією знімати він не наважився, бо великі шанси того, що вона попросту знищиться.