Гаррі Северус Снейп

Розділ 17. Гість

Северус сидів на дивані у вітальні й крутив у руках келих вогневіскі. Він дивився на вогонь, що весело витанцьовував у каміні, і думав про Лілі. Звичайно, про кого ще йому думати, після того, як він дізнався, що саме її фото знайшов Гаррі. Його це не злило. Але він тільки-но звик до такого життя, а тут почнуться розпитування, підозри. Ще й Драко почав чіплятися до Гаррі і поводитися, як і раніше. Але найгірше попереду - Різдво. Саме по собі Різдво - чудове свято, але коли його святкуватимуть у складі "Гаррі,  Драко, Северус", це буде смертельне зілля, зготоване Невілом Лонгботтомом. Однак, він збирається  провести це Різдво краще, ніж останні тринадцять років, патрулюючи коридори Ґогвортсу.

Але бурхливий потік думок зіллявара перервав тупіт ніг по чорних сходах.

- Я ж просив не бігати сходами, - Северус встав з дивану і приготувався до довгих суперечок.

- Хрещений, Поттер сказав, що ти сальноволосий ідіот, - Мелфой робив вигляд, що йому це не сподобалося, але насправді посмішка не сходила х його обличчя.

- Це не правда, - намагався виправдатися Гаррі.

- Мені все одно, розбирайтеся самі, - спокійно мовив Снейп. Він хотів зберегти залишки нервів до початку Різдвяної вечері

Драко хотів сказати ще щось, але його перервав стук в двері. Снейп тяжко зітхнув і пішов до передпокою, щоб відчинити. Хлопчаки пішли за ним, аби піддивитися.

Северус відчинив двері й відразу пошкодував. Це був Джек Блек.

- Доброго ранку, Северусе, - гидкий лагідний голос порушив відносний спокій дому. - Можна я зайду, бо га вулиці сніг, а як навмисне вдяг...

- Заходь вже, - роздратовано перервав колегу Снейп.

- Як ви знаєте, я напередодні був у Азкабані і у мене для вас звідти послання.

Северус подивився туди, де стояли другокурсники.

- Заходьте вже, - буркнув Северус.

Блек зайшов до вітальні й чекав, доки туди прийдуть всі жителі дому.

- Вітаю, Гаррі, як ти? - одразу заговорив Джек.

- Добре, професоре, дякую, - Гаррі зрадів, що завітав гість.

- Отож, ви сказали про якесь послання, - нагадав про себе Северус.

- А, так, - Джек дістав з-під складок мантії червоний конверт.

- Ревун?! - Снейп не вірив своїм очам.  - Але від кого? - він боявся, що це від Дамблдора, хоча зіллявар ніколи в житті не боявся цього старого.

- Від Луціуса Мелфоя, - відповів Блек, дивлячись на Драко.

- Від тата? - зрадів блондин.

Снейп узяв ревуна й розгорнув його.

" Знаєш, Северусе, я не чекав від тебе такої зради, - почав говорити голос Мелфоя-старшого. - Ти виявився просто маріонеткою Дамблдора... Ми довіряли тобі, вірили, як другу, навіть зробили хрещеним батьком нашого сина... А ти просто взяв і здав
нас аврорам. Адже це ти розповів цьому старому маразматику, що саме я підкинув щоденник на поле для квідичу... я знаю... От що, якщо з нас із Циссі висмокчуть душу, то ти відповідатимеш за це перед Темним Лордом. І ще, Драко, будь справжнім Мелфоєм, не бійся нічого, а головне - можеш не слухатися хрещеного..."

Гаррі подивився на Драко, жоден м'яз на його обличчі не здригнувся. Він не рухався, а лиш дивився на догоряючі залишки ревуна.

- Чого вирячився, Поттер? - Мелфой зло подивися на грифіндорця і втік нагору.

- Добре, я, мабуть, піду, - невпевнено мовив Блек після недовгого мовчання.

- До побачення, - Снейп збирався спровадити незваного гостя. 

- Після того, як Блек пішов, Гаррі все-таки наважився поставити питання зілляварові.

- Ви слуга Волдеморта?

- Ні, - коротко відповів Северус, не дивлячись на учня.

- Тоді чому Мелфой написав саме вам? - не отримавши відповіді, Гаррі додав: - Цей щоденник небезпечний?

- Можливо.., - Северус подивився на сина. - До Різдва десять годин, тож відпочивай, і взагалі, роби що хочеш.