Я виросла в Київській області,після того здійснила свою дитячу мрію-поліція.Пропрацювавши 2 роки в поліції мене перевели в іншу сферу.Я повинна була бути охороною Збірної України з футболу.Я вважала це як каторгу,працювати в чоловічому колективі-не...
7:00 Я прокинулася.Потрібно збиратися в аеропорт.Я прийняла душ,зробила всю ранкову рутину і переодягнулася в зручну одежу і пішла на сніданок
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
На годиннику було 7:30.На щастя,нікого не було,тому я спокійно поснідала і пішла в номер за валізою. Взявши валізу я спустилася в хол,там був весь табір збірної. -Ну що Елі...бувай...удачі тобі в житті,з тобою було приємно працювати-Говорив Олександр Васильович -Дякую вам всім,мені теж було приємно з вами працювати.Нехай щастить! Всі підходили обійматися,навіть Міша...я трохи була шокована. Поки всі пішли на сніданок Міша залишився. -Послухай,вчорашній поцілунок був помилкою,між нами нічого не може бути,ми просто хороші знайомі.Тоді я себе не контролював. -Хм,помилка значить помилка)... Я розвернулася і пішла до виходу -Стій!-я почула крик Міши і розвернулася -Щасливої дороги... Я сіла в таксі і поїхала до аеропорту.На душі був груз.Здається,він справді мені подобається.
Я пройшла весь контроль і коли об'явили посадку на мій рейс я пройшла в літак.
Вже о 13:00 мене зустрічав весняний ,сонячний Львів! Я викликала таксі і поїхала в будинок до тата. *стук* Двері відкрила його дружина -Елі!?Сонце...-Неля накинулася на мене з обіймами,а потім під'єдналася Вероніка -Ліночка -Маленька моя,привіт-я присіла на коліна і обійняла маленьку дівчинку. -Як ти тут опинилася?-Запиталася Неля запрошуючи мене до будинку. -Ох,історія довга.Тато вдома? -Так,працює в себе в кабінеті,побіжу його закличу. -Добре)Ну що Вероні,як ти? -Ліна,уявляєш ,тато записав мене на жіночий футбол,мені так подобається грати! -Ого,ти молодчинка,потім поганяємо на задньому дворі?) -Так!!!-Крикнула дівчинка і мійно мене обійняла. -Доню? -Тату...-Я підійшла до нього і обійняла його -Ти хіба не в Франції? -Ні тату..я..я звільнилася. -Тобто?Через що? -Через скандал на матчі.Я не змогла допомогти Миколі. -Ох Ліночко... -Так,йдемо за стіл!-Сказала Нелі ,яка вже засервірувала стіл. Ми розмовляли про все на світі,мені було дуже комфортно. -Я піду в кімнату,можна? -Звичайно. В мене була своя кімната в будинку в батька,вона була не велика,але зручна
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-Нічого не змінилося з мого останнього візиту...Так..я обітцяла Вероні пограти в футбол,переодягнуся і піду.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я спустилася на перший поверх і пішла в зал,де мене вже чекала Вероніка -Ну що маленька Роні,готова?) -Так,я завжди готова) Ми побігли на задній двір і зробили уявні врота один одному.Ніка дуже добре грала футбол,як для її віку це було чудово. -Ну все Роні!Я здаюся -Я справді добре граю? -Так,навіть дуже) -а ще подивися як я набиваю м'яч -5...10..20...25!Роні,ти молодець!Я тобою горджуся маленька...-я обійняла дівчинку -Дівчатка,вечеряти! -Побігли Ліна! За вечерею ми також розмовляли. -Мм..Ліно,а як там в тебе на особистому?) -Неляяя,ну ти як завжди.Немаю нікого я... -Ну що,ти не найшла соьі ніякого красивого футболіста в Збірній!?Не вірю. -Ахахах,та справді,нікого немає. -Як щось-зразу кажи) Після веяері я допомогла Нелі зібрати зі столу і пішла в кімнату.Я позвонила Владі запитатися як в неї справи. -Привіт Владусь,як ти? -Елі!Привіт)Все добре.Ти там як?Як зустріч з сім'єю...? -Все чудово,уявляєш,моя молодша сестра грає в футбол,м'яч набила 25 разів,а їй всього 5 років! -Щооооо?!-почула я на фоні Зіну -Та ну,якщо це правда то вона молодець)На неї чекає велике майбутнє! (...) Закінчивши розмову,я змучена лягла спати..
