Трачу гроші лиходія, щоб продовжити своє життя

10.1.Прибула Розкішна Maserati!

Сійї збирається привезти мені обід?

Гу Шиши кліпала своїми прозорими очима.

Сійї виконував тільки накази боса.
Бос був злим цього ранку, а тепер він посилає когось, щоб доставити мені обід?

Гу Шиши подумала що це кумедно.

Отже, бос був людиною, яка була холодною зовні, але теплою всередині?

Він пошкодував, що накричав на неї сьогодні вранці, і тепер посилає їй обід, щоб загладити свою вину?

Рот Гу Шиши мимоволі скривився. Вона відчувала себе запаморочливо щасливою!

Якби не ця їжа, її рівень червоної смужки знизився б принаймні на півдня.

Ця їжа збереже її життєву смужку незмінною!

Очі Гу Шиши перетворилися на прямі лінії від її посмішки.
Щаслива, як хом'як, вона купалася в променях щастя, притискаючи до себе телефон.

Бос ... "такий милий~"

Було дуже приємно піднятися до LV1 !

Ніщо не могло зробити її щасливішою, ніж можливість дожити до 100 років і більше!

Смерть була надто страшною. Крім того, вона не змогла б знову малювати, якби померла.

Чим далі вона йшла шляхом традиційного китайського живопису, тим більше розуміла, що цьому шляху не видно кінця.

Вона хотіла прожити ще 100 років і ще 100 років малювати!

Одного разу вона зможе оволодіти малюванням тушшю, стати майстром цієї справи і створити свій власний стиль!

Так само, як і до її вчителя, до неї безупинно будуть приходити люди, щоб попросити її намалювати картину. І буде так багато людей, що поріг її будинку почне ламатись.

"Шиши, подивись на себе, ти так щасливо посміхаєшся. Ти смієшся над майстерністю Меймей малювати?"

Вона не очікувала, що коментар Чжао Сянь прозвучить як грім серед ясного неба, коли вона посміхалася сама собі.

Будучи перерваною на середині своєї фантазії, Гу Шиши підняла очі саме вчасно, щоб побачити схвильовану Лін Сяомей, яка поверталася до свого місця.

Хризантема на папері для малювання справді була трохи проблематичною.

Можливо, через нервозність, лінії на малюнку були жорсткими, а перехід між різними кольорами був неприродним.

"Навіть незважаючи на те, що Меймей сьогодні виступала не на своєму звичайному рівні, сміятися над нею все одно погано, Шиши. Адже ми всі колеги! - сказала Чжао Сянь з посмішкою.

Гу Шиши зробила паузу.

Тепер Чжао Сянь стала відвертим підбурювачем.

Ці слова змусили Лін Сяомей зупинитися. Щільно закусивши губи, вона кинула на Гу Шиши ображений і сором'язливий погляд.

"Мій малюнок був занадто...."щоки Лін Сяомей стали буряково-червоними.

Гу Шиши примружилась.

"Ти маєш рацію. Цей малюнок Меймей був зроблений трохи погано."

"ХА-ХА!"Чжао Сянь не змогла втриматися від гучного сміху; її очі були сповнені сарказмом. "Шиши, ти повинна зупинитися! Меймей і так відчуває себе досить ніяково!"

Навіть вуха Лін Сяомей тепер почервоніли. Вона тихенько вхопилася за куточок свого одягу.

Але саме в той момент, коли вона збиралася встати і піти, щоб не відчувати ще більшого збентеження, хтось раптово схопив її за зап'ястя.

Вона обернулася і побачила, що в красивих блискучих очах Гу Шиши була посмішка.

"Але причина, чому Меймей намалювала це так, полягає в тому, що вона може так взаємодіяти зі своїми учнями".

Лін Сяомей здивувалась, коли почула це.

Взаємо... взаємодіяти?

"Що це означає?"Чжоу Сянь з сумнівом подивилася на Гу Шиши і Лін Сяомей.

Гу Шиши взяла у неї пензлик і підійшла до мольберта.

"Сяомей раніше згадувала про змішані кольори. Це техніка, яка поєднує в собі кілька кольорів, і одним з ключових кроків є змішування цих кольорів".

Посміхаючись, Гу Шиши взяла кисть і занурила її у воду.

Лін Сяомей почервоніла.

Раніше вона занадто нервувала і зазнала невдачі на цьому етапі.

Але незабаром її очі розширилися, а рот перетворився на велику букву "О".