Пензлик в руці Гу Шиши, очевидно, був тим самим, яким вона користувалася раніше.
Але той самий пензлик, який був дерев'яним і непіддатливим в руці
Лін Сяомей, виглядав так, немов знайшов власний розум в руці Гу Шиши!
Колись жорстка хризантема, одного разу зворушена водою на кінчику пензля, розтеклася жовтою фарбою, і пелюстки відразу ж стали набагато м'якші і природніші, а світло і тіні, яскравішими і темнішими!
Вся хризантема виглядала так, немов її перенесли з темного куточка на трав'яне поле на відкритому просторі і вона охрещена сонцем, священно сяяла охоплена вітром.
Кожна квітка була своїм власним світом.
Це були слова, які пронеслись в голові Лін Сяомей.
”Шиши..."
Це було неймовірно!
Очі Лін Сяомей були сповнені захопленням.
Так просто, не використовуючи нічого, крім води, і взагалі не торкаючись до фарби, вона повністю змінила ситуацію!
Це дійсно було майстерно!
Лін Сяомей була абсолютно приголомшена.
"Учитель Сяомей, я все правильно зрозуміла? Ви хотіли використати цю хризантему, аби показати вашим учням як правильно змішувати кольори водою, так? "- сказала Гу Шиши, посміхаючись їй.
"Акварель - спочатку йде вода, потім колір. Навіть якщо перше, що людина бачить, - це фарба на малюнку, без води малюнка взагалі не буде".
"Ммм..."- сказала Лін Сяомей, її обличчя досі було буряково-червоним.
Гу Шиши посміхнулась і спустилась зі сцени.
"Це був гарний приклад, який дійсно справить незабутнє враження!”
Лін Сяомей ковтнула: "о...”
На деякий час в класі запанувала тиша.
Незабаром після цього хтось заплескав у долоні.
"Це було неймовірно, Сяомей! Який живий спосіб донести свою точку зору!”
"Ви двоє були заодно? Ха-ха, не дивно, що ти хотіла піднятися останньою. Так ось що ти планувала з самого початку. Молодець!”
Вся ця похвала майже змусила Лін Сяомей важко підвести голову.
Гу Шиши посміхнулася, обійняла її за плечі і сказала: "Це було дійсно неймовірно, Сяомей!”
Лін Сяомей кинула на неї вдячний погляд.
"Менеджер магазину, всі наші новобранці в цьому році такі вмілі!”
"Раніше був лотос Бінгді, а тепер хризантема. Всі вони кваліфіковані, щоб стати вчителями!”
"Точно, вони показали не тільки красу квітів, але і їх значення! Лотоси прозорі і ніжні, а хризантеми освіжаючі і пишні. Обидва вони були досить гарними.”
Дискусія між досвідченими співробітниками раптово стала жвавою.
Чжао Сянь, що сиділа поруч, скреготіла зубами і ледь стримувалася, щоб не вибухнути.
Це все брехня!
Це Гу Шиши, яка відкрито витягує Лін Сяомей зі скрутного становища! Взаємодія зі студентом - моя дупа!
І ось так просто її малюнок раптово опустився на саме дно в результатах!
Дідько!
Вона мала бути головною собакою серед новобранців і кидатися на них!
Саме вона була тією, хто повинен був розчавити всіх інших, але сьогодні вона зазнала невдачі у всіх своїх спробах!
І взагалі, що сталося з цією Гу Шиши?
Вона завжди думала про Гу Шиши як про шматок непрезентабельного сміття, але тепер…
Чжао Сянь так сильно зціпила зуби, що вони ось-ось би розчавилися.
"Шиши, чому ти тоді посміхалась раніше?"- запитала Чжао Сянь з натягнутою посмішкою. "Мені шкода, що я неправильно зрозуміла твою посмішку".
Людина відступає, щоб потім напасти. Чжао Сянь не збирався так легко відпускати Гу Шиши з гачка!
Гу Шиши елегантно закотила очі. Вона взагалі не хотіла мати справи з цією людиною.
Навіщо їй було говорити, чому вона посміхається?
Голос Чжао Сянь не був тихим коли вона задавала це питання, і майже всі інші це почули і тепер дивилися, сповнені цікавості.
Навіть Лін Сяомей, яка всього хвилину тому була жертвою, дивилася на неї з жалістю в очах.
"Не слухай дурниці, звичайно, я не знущалася над тобою", - сказала Гу Шиши, обіймаючи Лін Сяомей за плечі.
"Ммм.... це.... мені принесуть обід опівдні, так що я була щаслива". В кінці речення її тон став дуже веселим.
"А?? Твій наречений?"
"Ух ти! Легендарний ланч-бокс з любов'ю!”
"Шиши, твій наречений такий добрий до тебе! Я так заздрю!”
Раптово клас наповнився всілякими вигуками і словами заздрості.
Тепер почервоніла Гу Шиши.
Бос ... ланч-бокс з любов'ю…
Ні, це незграбний спосіб вибачення від боса!
Хех, особистість боса досить кумедненька~
ВИ ЧИТАЄТЕ
Трачу гроші лиходія, щоб продовжити своє життя
RomanceГу Шиши, майстер традиційного китайського живопису, перевтілилась в роль другорядної героїні-жертви в романі-кліше. В дитинстві жіночий персонаж другого плану переплутати з іншою дівчинкою. Вона ледве провела кілька днів зі своїми біологічними батьк...
