Місяць Альфи

Розділ 12

Меланія

Ставши з ліжка Меланія пішла до гардероба і взявши валізу, прийнялась складати одяг. Коли вона майже закінчила їй на телефон прийшло повідомлення. І воно було від Мейсона.

"Привіт! Як ти? Я хотів тобі сказати, що тоді клубі я говорив серйозно, а не через алкоголь. Якщо ти так подумати могла. І я чекатиму твоєї відповіді. Надіюсь відповідь буде позитивна і ти станеш моєю дівчиною. Якщо ні, я пропоную нам бути друзями. Цілую Мейсон."

Коли вона це читала, на її обличчі появилися усмішка.

"Хм, тепер я точно знаю, що мені треба робити. Думаю Емма права, треба попробувати! Але головне, щоб Даніель про Мейсона не дізнався. Але йому зараз не до того. І яке він має право чіпати Мейсона! Хай тільки посміє його торкнутися. Йому не солодко буде."

Вона сіла на підлогу і набирала повідомлення.

"Привіт! Я чудово себе почуваю, а ти? Я хотіла відповісти на те, що ти запропонував мені з тобою зустрічатись. І я подумала, що можемо попробувати."

Відповідь не заставила себе довго чекати.

"Я такий радий! Я обіцяю тобі ти не розчаруєшся. Завтра зустрінемося в університеті."

Відклавши телефон в сторону, вона складала одяг, але їй на душі не було спокійно.

"А може я дарма згодилась? Якщо то буде великою помилкою?"

Закінчивши з одягом, вона закрила валізу і взяла телефон у руки та усмішка появилася на її обличчі.

- Мел, ти вже готова? – неочікувано для Меланії, подався голос Даніеля.

- Емм.. Так! Ось бери! Я зараз спущусь, мені треба дещо взяти. – відавши валізу Даніелю, вона побігла до своєї кімнати.

Взявши всі необхідні речі й пішла на перший поверх. Попрощавшись з усіма, вона з Даніелем пішла до машини. Речі Меланії були вже завантажені у машину і вони поїхали. Також Меланія дізналася, що Ліза теж переїжджає до Девіда. Їй стало легше від того, що не буде там сама. Хоча там і буде поряд Даніель, але її то не тішило, бо вона ще зла на нього. Зараз їй в останню чергу хотілося до нього їхати, але треба. Одна думка, що з нею можуть зробити не особо тішило. Вирішив засунути своє ''я'' куди подальше і все-таки заспокоївшись згодилась поїхати, але вона нікому не обіцяла, що буде слухняною.