(27) Ніж у спину

10 7 0
                                    

Новий, буденний, сірий день понеділка. Займаючись справами у своїй кімнаті, Бетхем розмовляв по телефону, та роздавав команди підопічним. Серйозний стиль, чітка вимова та впевненість в обличчі.  Зненацька відчувши, що двері відкрились він обернувся обличчям до гостя та побачивши при вході Краса, закінчив набридливу телефонну розмову.

-Важкий день? — почав розмову Діленор.

-Занадто. Від телефона не відходжу, та й наша репутація почала падати. — не довільно промовив сіроокий сідаючи у робоче крісло. —Ти щось хотів?

-Так, мені передали, що дехто хотів би зустрітись з тобою. Особистість таємна тому чому б не розвіятись?

-Ти бачиш скільки у мене роботи? Можеш залюбки сам йти, я зайнятий важливішим. —тримаючись за голову відповів Зен перебираваючи документи.

-Це важливо Зене, ти повинен вислухати цього чоловіка. Він знає те, чого не знаєш ти. — знаючи, як заманити хлопця, Діленор не відступав від свого. Побачивши уважний та зацікавлений погляд Бетхема, він продовжив.—Зустріч на 19:30, у тому ж будиночку де відбулось вбивство Оріона.

-Якщо саме там, значить ця людина дійсно щось таки знає, хоча може й бути пастка, тому гаразд. Зустрінемось там.

-Без проблем. — виходячи промовив червоноволосий юнак закриваючи двері та усміхаючись лукавою посмішкою.

На диво дочекавшись потрібного часу, сіроокий, як найшвидше вийшов з кабінету бажаючи у переносному сенсі померти від перевтоми. Зайві думки переповнювали хлопця та все ж таки заінтригував його Крас. Але чому  цю інформацію про таємну особистість знав тільки Діленор? Інші б також мали б знати, та не занурюючись у догадки, юнак сів у машину й добрався до потрібного місця. Через декілька хвилин появився й червоноволосий. Бачачи, що Зен не взяв з собою нікого зі своїх людей для «НЗ», він  на мить здивувався.

-Любиш грати з вогнем Бетхеме. Чому своїх не підхопив для всякого випадку?

-Тому, що ти чудовий боєць Красе. Нам двом не дадуть виклику. —дивлячись на друга з крихітною підозрою, він продовжив. — Ти чого? Злякався, що не впораємося в разі чого?

-Звісно ні, з чого ти це взяв? Ми їх розірвемо, якщо звісно вони перші цього з нами не зроблять. — таємно відповів той йому та пройшов перший, відкриваючи двері будиночка Еббі.

За межеюWhere stories live. Discover now