Я (Інша Романтика)

XI

Роботу наполовину завершено.

Вже завтра, осіннього четверга, пролунає цокання курка пістолета. Від гучного звуку розтривожені зграї ворон піднімуться в небо, покружляють у повітрі, і з шумом повернуться в туманне містечко.

— Ти в порядку?

Спустошую склянку з водою і ставлю на стіл.

Моя Матінка сідає навпроти мене, знайшовши маленький стілець. 

Вона дуже стурбована, мені стає від цього боляче, адже я багато чого накоїв про що вона навіть не підозрює. Дуже хочу поділитися, але страх, що побачу в її кришталево чистих очах ненависть, лякає.

Я міг пережити знущання з того, що я гей (нарешті визнав це). Я міг пережити, що мене будуть катувати, а потім вб'ють насильницькою смертю. 

Я не хотів одного: щоб від мене відверталася Мама.

Мій Андрюша... Як він там?

Ні.

Я дійсно його не вартий. 

Я завдав біль своїй останній надії на щасливе життя. 

— Ти можеш усе виправити.

Я підіймаю очі й бачу як перші промені сонця падають на силует моєї Матері. Попри її похилий вік, вона для мене назавжди залишиться молодою.

Десь далеко мене починає роз'їдати совість. 

— Я не думаю, Мамо, що Ви...

Матінка почала мотати головою з боку в бік, намагаючись щось донести.

З її уст зривається спокійне:

— Я все знаю.

Я здригаюся всім тілом і приголомшено дивлюся на неї. 

Вона посміхається. 

Не плаче, не проклинає.

 Вона... посміхається?

— Андрій такий добрий чоловік.

Я нещадно кусаю губи, щоб стриматись і не кинутися до її ніг. Якби я це зробив, то не зміг би стримати сліз. Моя владна маска сильного байдужого чекіста розбилася в вщент. Тепер я був настільки слабкий, емоційно виснажений, що просто намагався знайти будь-який інший вихід. 

— Поснідаймо? — запропонувала Мама, коли встала з місця. Я кивнув їй в знак подяки, але мав уяви чи влізе якийсь шмат у горло.

— Тоді сьогодні на сніданок налисники, — весело оголосила та й вийшла з моєї кімнати. За хвилину я почув смачний запах з кухні. Матінка завжди готувала якось по-особливому. Кажуть, що якщо вкладати любов в страву, то їжа завжди вийде смачніше. Так було і в моєї Матері.