Вступ

0 1 0
                                    

Був спокійний літній ранок. На деревах тихо сиділи та співали свої пісні пташки. Тротуарами не поспішаючи йшли рідкі люди, а сонечко тільки-но почало заглядати у вікна і будити ще сплячих жителів міста. Ось один із промінців сонця пробрався до кімнати однієї затишної квартирки, де на великому ліжку спали дві дівчини, яким на вигляд було не більше вісімнадцяти років. Лучик добрався до обличчя однієї з них, він плавно пробігся її каштановим волоссям і зупинився прямо на очах незнайомки. Через кілька секунд повіки дівчата почали рухатися і вона відкрила свої карі очі. Невдоволено скривившись від набридливої ​​промінчика, який змусив її прокинутися, дівчина перевела погляд на тумбочку, де стояв годинник і показував сьому годину ранку. Тяжко зітхнувши, незнайомка встала з ліжка і попрямувала у ванну. Зробивши всі водні процедури, вона відчула бадьорість та з усмішкою на обличчі повернулася до кімнати, після чого подивилася на свою подругу. Та була майже вся схована під ковдрою, тільки зверху було видно кінчики її русявого волосся. Засміявшись з побаченої картини, кароока попрямувала на кухню, адже розуміла, що зараз подругу недобудитися. Тому діставши з холодильника все необхідне, дівчина почала робити невеличкий сніданок, тоді як промінчик сонця вперто намагався дістатися другої дівчини, шукаючи хоч маленьку щілину в ковдрі. Але на жаль, всі його спроби були марними, тому промінчик попрямував далі, залишаючи дівчину насолоджуватися сном. А подруга соньки вже закінчувала зі сніданком і здійснивши останні штрихи, попрямувала будити свою подругу.Повернувшись до кімнати, кароока підійшла до ліжка і стягнула ковдру з русявою, та на це тільки трохи поморщила носик, перекинулася обличчям до стіни і продовжувала далі спати.

— Вііііко, вставай. — дівчина почала наполегливо будити свою подругу, на та тільки відмахнулася від неї.

— Ось значить як... Віка на нас напав Зереф зі своєю імперією, а разом із ним Клаусом та його гібриди! Потрібно їх зупинити або вони вб'ють Дея і вкрадуть твій тортик! — кареглазка голосно прокричала все це просто у вухо подруги, що та різко підскочила і дістала з-під ліжка биту.

— Де ці смертники?! За Дея та Торт, б'ю прямо в лоб! — дівчина сонно оглядала кімнату своїми блакитними очима і до неї почала повільно доходити вся ситуація.

— Стоп... Де вони тут взялися... Ніка! Я зараз придушу, навіщо так будити?! — русоволоса почала грізно підходити до подруги, а та у свою чергу із задерикуваною усмішкою втекла на кухню.

La vida al revés Where stories live. Discover now