Game with scales

Я в нормі

— Мамо, тату, я купив булочки в сусідньому кіоску, спробуйте, — своїм дитячим голосом промовив Чімін з усмішкою до вух, через що його м'які на дотик щічки підійнялися і перетворили очі на маленькі чорні ниточки.

Він простягнув пальчиками по пиріжку кожному з батьків, сподіваючись, що в них з'явиться тепла усмішка на обличчі, як і в самої дитини, але чомусь вони почали перешіптуватися між собою. Можливо, батьки просто не знали, як висловити свою радість, як би подякувати дитині за те, що вирішив поділитися з ними смакотою.

— Чіміні, — протягнула мама, присівши перед дитиною навпочіпки, — ми з татом поговорили й вирішили, що тобі варто на якийсь час відмовитися від солодощів і смаженого. Твоя вага може тобі нашкодити, сонце, — вона м'яко торкнулася сина і стала погладжувати великим пальцем по ніжній шкірі дитини.

— Та ну вас, — Чімін не розуміючи зморщив свій маленький носик, навіть не думаючи про слова батьків, які, мабуть, хотіли якнайкраще.

Тільки сімнадцятирічного Чіміна від такої «турботи» нудить.

Щоб він не робив для того, щоб «підкоригувати» своє здоров'я здоровим схудненням, нічого не виходить.

Але, як кажуть, план «б» завжди йде після проваленого плану «а». Дві з половиною години кардіо тренувань, лимонад без цукру на сніданок, жуйка разом із чорною гіркою кавою на обід і, якщо пощастить, на вечерю знежирений кефір. Але останнє буває далеко не завжди.

Це лише частина того, що він робить «заради здоров'я», хоч і розуміє, що здоров'я змоталося від нього ще тоді, коли була перша спроба схуднути. Ні, фізичне його ще хоч якось, абияк, звичайно, супроводжує і до цього дня, але моральне... А що це, власне кажучи, таке? Назва якоїсь чергової дієти?

"Так, якщо я вип'ю проносне зараз, то приблизно до шостого уроку воно вже подіє", — вагається Чімін, дивлячись на пластинку з десятьма маленькими пігулками.

Він пам'ятає, як одного разу випив проносне на ніч, а вранці після того, як розплющив очі, його не супроводжувало бажання випити ароматної кави без цукру, а цілий водоспад і пів години просиджування в туалеті, через що він одного разу мало не запізнився на перший урок. Ще й після їдальні, де він з'їв лише ложку пюре, одразу ж потягло до шкільного туалету, відвідувачем якого Чімін часто був, хоч і не блював там. Просто пігулки подіяли вчасно. Далеко не найкращі спогади.