Ми ще трохи посиділи біля озера і я спиталася Ітана.
—Що для тебе означає захід сонця?
—Вирішила пограти у мою гру?—я кивнула.—Ех, для мене це частина дня, де немає часу. Ти хочеш натиснути на кнопку «стоп» і просто насолоджуватися цими красотами. Це моменти де всі тривоги та переживання відходять на другий план. Ти бачиш, як сонце спокійно й помалу піднімається все вище і вище, або ж навпаки, нижче, віддаючи свій пост на охорону місяця.
—А ти колись задумувався, що захід сонця-це не лише краєвиди?—я подивилася на його обличчя, яке було освітлене проміннями сонця. Гостре підборіддя, скули, очі, кольору чорного шоколаду, густі брови, які зараз зведені, що між ними утворилася морщинка. Він похитав головою.—Сюди також входять і наші емоції. Незважаючи на те, чи ми радіємо, чи сумуємо, захід сонця все одно відбудеться. Але по-справжньому особливим зможемо зробити його тільки ми.
—Може тоді ти хочеш зробити цей вечір ще більш запам’ятовуючим?—спитав хлопець. Я незрозуміло подивилася на нього, а він на мене…
Ми подивилися один одному в очі. Але це не було як всі минулі рази. Ми дивилися без того клятого бажання виграти, отримати контроль над іншим. На цей раз, більш ніжно і обережно. Пару прядок мого волосся випали із-за мого пучка-нашвидкуруч, тому я хотіла заправити їх за вухо. Але моє зап’ястя перехопила сильна рука. Я здивовано подивилася на цей жест і потім знов на хлопця. Він невідривно дивився на мене, починаючи великим пальцем погладжувати випираючу вену на руці. Потім він відпустив мою руку, сам заправив волосся і пройшов своїми пальцями по моїй щоці, зупиняючись на підборіддю.
—Що…що ти робиш?
—Чшш.—хлопець поклав великий палець мені на губу і трохи погладжував її. Раптом, одним рухом він притягнув мою голову ближче, нагнув свою в бік і…поцілував! На те, щоб осмислити, що відбувається навіть не було часу. Ітан зрозумів, що ніяких дій з мого боку не буде, тому хлопець легенько натиснув мені на щоки рукою. Цього було достатньо щоб мій рот привідкрився і його язик зміг пройти до нього. Йому не потрібні були дозволи, він просто брав.
Я не могла зрозуміти своїх відчуттів: мені приємно чи ні? З одного боку мозок свідомо розуміє, що потрібно відштовхнути його, показати тим самим, що я не є одна з його пасій. А з другого, руки просто не піднімаються це зробити.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Випробування життя |18+
Gizem / GerilimЕвелін Мерфі - дівчина із загадковим минулим, звичайним, спокійним теперішнім і не відомо яким майбутнім. Дівчина, близька людина якої покінчила життя самогубством... Але це справді так, чи за цим заховується жахлива правда? Все це потрібно розгадат...