Випробування життя |18+

Глава 27

Вечір. Весь сьогоднішній день пройшов як в тумані. Скучна буденність. Пари, лекції, Олівія зі своїми допитами. Все вже так дістало. Голова розколюється. Тільки м'яке ліжко, на якому я зараз лежу, спасає від цього відчуття. Сьогодні не хочеться нічого робити. Можливо, осінь теж вклала свій вклад в цей стан, але чай з солодощами має вирішити цю проблему.

Вставши з ліжка, моя шкіра зразу покрилася мурашками від перепаду температури. Дома досить прохолодно. Я натягнула на себе плед і вийшла з кімнати. На першому поверсі лунали звуки включеного телевізора. Напевно, Вільям дивиться свою телепередачу. Він часто любить переслухувати ті випуски новин, в яких був залучений. На моє питання навіщо він це робить, оскільки знає випуски напам'ять, він відповідає, що так навчається на своїх помилках. Я не стала перечити.

Спустившись вниз, я, як і думала, побачила батька, який сидів на дивані і дивився свій останній випуск, де був короткий репортаж про найнебезпечніших злочинців нашого міста, яких вже заарештували. Я вже знала його, хоч випуск і вийшов в ефір лише не давно.

Привітавшись з татом, я пройшла на кухню зробити собі чашку ароматного зеленого чаю.
Поки чайник підігрував воду до потрібної температури, я дивилася в одну точку і старалася не думати про вчорашній інцидент, але підсвідомість бере своє.

«Самозакоханий кретин! Ще пару секунд я дивилася на закриті хлопцем двері і навіть не могла повністю осмислити ситуацію. В мені бушувала злість. Як можна бути таким егоїстом? Нікого не бачить окрім себе і своїх проблем...

Він думає, що всі будуть йому підкорятися? Можливо, так воно і було, але від мене він такого не дочекається. Я розкрию тебе, Ітан Роджерс! І тоді тобі доведеться просити про пощаду в мене…

Я, стиснувши зуби, подивилася на годинник і швидко склала аптечку, викинула всі бинти, які були в крові, замела сліди від незваного гостя і з чистою душею почала збиратися до університету. Навіть не було часу поспати...»

З думок мене вивів свистячий звук чайника, який сповіщав, що вода закипіла. Я поставила один пакетик ромашкового чаю в чашку і залила водою. Вона зразу почала зафарбовуватися у природній коричневий колір і вилучати ароматний запах.

Взявши кружку я пішла назад до гостинною, паралельно роблячи маленькі ковтки і гріючи свої руки.
Тепер на дивані напроти телевізора сидів ще і Денні. Хлопець, явно скучаючи, дивився на екран і в деякі моменти повторював завчені Вільямові фрази. Я тихо засміялася з його гримаси, на що він погрозливо подивився на мене.