Розділ 7. Тренування. Частина 2

7 1 1
                                    

Вогонь піднявся з-під її ніг, але швидко згас.

Це вже двадцять третя спроба.

Знову невдача.

На лобі Анни виступили краплинки поту, вона витерла їх тильним боком долоні, знову залунав тріскучий звук зростаючого полум'я.

Дівчина не робила перерв, а негайно пробувала знову. Уніформу відьма акуратно склала і відклала в бік. Якби Анна не наполягла на цьому, її форма уже давно перетворилася на попіл.

На щастя, Роланду, як четвертому принцу, нескладно отримати для неї кілька запасних ряс. Він попросив покоївку Тір, принести ціле відро з одягом, який для такого випадку зібрали у служниць.

Двадцять четверта спроба нарешті дала результат – полум'я більше не виростало з-під її ніг. Натомість воно з'явилося на долоні. Вона обережно ворухнула рукою, намагаючись зробити так, щоб полум'я перетекло до кінчиків пальців, але воно двічі колихнулося і раптом охопило її руку, підпаливши рукав, і пішовши далі, охопивши всю рясу.

Анна погасила полум'я, з порожнім виразом обличчя вона зідрала напівзгорілу рясу і розвернулася до відра, щоб взяти нову.

У такі моменти Роланд відводив очі та дивився в іншу сторону, хоча відьму це зовсім не хвилювало.

Насправді, якби не рішуче прохання Роланда, вона, ймовірно, тренувалася б голою. Але в такому випадку він не зміг би спостерігати за процесом належним чином. Роланд би не зміг спокійно сприймати оголену дівчину – особливо, коли статуру дівчини огортає полум'я, це створює зовсім іншу атмосферу.

Роланд похитав головою, відкидаючи те, що відволікає увагу. Поки що, здавалося, їй дуже важко освоїти магію. Принц поставив перед Анною мету: контролювати вогонь до такого рівня, щоб вона могла вільно випустити полум'я з долоні чи пальців і не спалити одяг. Проте він також хотів, аби вогонь мав досить високу температуру, щоб можна було розтопити залізні злитки у ставку.

Коли тридцята спроба провалилася, Роланд зупинив Анну.

– Зробімо перерву.

Анна байдуже поглянула на нього, не проявивши жодної іншої реакції.

Роланду довелося підійти до неї, взяти за руку, підвести до стільця і змусити сісти.

– Ти втомилася. Коли втомилася, слід відпочити. Не будь нетерплячою, у нас достатньо часу. – Він витер її спітніле чоло. – Давай спочатку вип'ємо післяобіднього чаю.

Звільнити цю відьмуWhere stories live. Discover now