Кровний зв'язок

Розділ 17 "Договір"

Світило сонце, здавалось сама природа рада смерті того чоловіка.
- УПА, ти сам захотів піти зі мною, ми повинні були вийти ще 15 хвилин тому, а ти досі не готовий, - Україна стояла біля виходу і позіхала. Німеччина давно пішов вивозити машину з гаражу.
- Почекай, колосок, я маю одягтися як слід на таке свято.
- Це похорон.
- Я в курсі, але для мене цей похорон, як свято. Як тобі, сонце, - УПА вийшов акуратно причесаний, у яскраво-білому костюмі, з чорною краваткою, хусткою у кишені і сережкою у вигляді хреста у вусі.
- Виглядаєш прекрасно, просто чудово, а тепер поїхали.
УПА провів рукою по волоссю:
- Давно я так не одягався, треба підійти до дзеркала, хоч гляну, чи правильно сидить костюм...
- Б-батьку! - зрозумівши, що вона сказала, Україна почервоніла і вибігла на двір до свого чоловіка
На обличчі УПА з'явився рум'янець і мимоволі він посміхнувся, але зібрався з думками:
- Зрозумів, колосок, бігу!

Україна підбігла до Гери.
- Чого ви так довго, - парубок поцілував дівчину у чоло і відчинив їй задні двері машини, запрошуючи сідати.
- Дякую, але я поїду зпереду, щоб не захитувало.
- Як скажеш.
- О, дівчинко моя, я помітив, що Німеччина підібрав тобі гарну сукню, але не знав, що у вас парні костюми, - УПА сів на заднє сидіння.
- Дякую, де НАШ батько.
- Ця сволота сказала, що той мертвий вилупок не гідний ого присутності на похоронах і це справа плебеїв його поминати.
- ... Було б дивно, якби він погодився їхати. Гаразд, час вирушати.

Атмосфера на церемонії була дивною. Ті, хто досі жили із СРСР стояли, опустивши голову, але не виглядали надто сумними. Решта, що давно з'їхали нагородили померлого вітчима лише кам'яним обличчям, що дивилось в нікуди. Рідний син був єдиний, хто зміг вичавити з себе трохи смутку.
Німеччина допоміг України вийти з машини, і разом вони попрямували до інших. Там дівчину радо зустрів Казахстан, що обійняв її, як тільки вона підійшла ближче. Також там був присутній і Канада, як старий друг сім'ї, він обдарував її теплою посмішкою і поцілував тильну сторону її долоні. Німеччина не був задоволений такою прихильністю парубків, але промовчав, розуміючи, що їх шлюб був вимушений і Україна має повне право мати друзів протилежної статі.

Поховання пройшло у тиші. У ту ж саму секунду, як усі базові традиції були виконані, росія підлетів до своєї зведеної сестри і Гери.
- Шановне подружжя, - росія усміхнувся, але його посмішка не здавалася щирою. Вона більше нагадувала зневажливий усміх його батька. Правду кажуть, яблуко від яблуні недалеко котиться, - у мене є для вас ділова пропозиція.
************************************
Ух, як же давно не було розділу. Мене так засмутило, що на новій історії, не пов'язаній з кх, зовсім нема активу...
Але у будь-якому випадку, вітаю усіх з минувши днем української мови та писемності і звільненням Херсона:)
(430 слів)