My Angel

Фестиваль

Фелікс відкриває очі не від тоненького співу пташок за його вікном чи від ніжного голосу його другої половинки якої немає, а від стуку у двері. На годиннику 12:38 сьогодні у Ліксі вихідний. Напевне Хан сходив до закритого кафе й зрозумівши що у деяких сьогодні вихідний, не посоромився піти будити друга який не відповідав на його дзвінки.

Фелікс протяжно відкрив очі й потягуючись мало не впав з ліжка, при цьому ще й от от і не розбивши екран свого телефону.

Ф:що за..
Погляд на годинник під агресивні стуки у двері.
Ф:Боже.. Хан.. Оох..
Фелікс геть сонний, але на диво Джисону, у вуличному одязі, відкрив йому двері.
Ф:Привіт...
Тихо говорив той потираючи очі
Д:Ти серйозно? Ну хоч би сказав що вихідний, я б не ходив дарма до тебе на робоче місце. Навіть кави не взяв, бо закрито. Тц..
Ф:Вибачай, мій прокол. Проходь, вип'ємо чаю
Д:Кави.
Ф:Добре, добре й кави також

Фелікс поступився йому місцем й пішов на кухню, залишивши друга в вітальні, який в сотий чи мільйонний раз був в нього.
Хан через деякий час прийшов до нього на кухню й сів за стіл.
Д:Ну
Ф:Що ну?
Д:Розказуй.
Ф:Ти про що?
Фелікс подивився на нього як на телепня
Д:Не тупи. Хлопець той в кав'ярні!
Ф:Аааа.. Точно..

Ліксі продовжив робити йому каву розповідаючи те як вони познайомилися й більш менш погуляли.

Д:Здуріти..
Ф:Що таке? Ти дивуєшся тому, що я зміг подружитися з людиною?
Д:Подружитися, ну-ну
Посміявся гість
Д:Дивись не закохайся
Ф:Не мели дурниць!
Д:Ой згадаєш ти мої слова..

Весь день вони провели разом. Попили гарячого в дома у Ліксі й пішли гуляти містом. Але час від часу руки тягнулися перевіряти телефон. "Весь день ні духу, ні слуху.. " Думки Йонбока перервали слова Джисона.

Д:ти мене хоч чуєш?
Ф:а? Так так звісно, вибач
Д:смсочки чекаєш від Хвана так?
Дуже хитро дивився той й посміхаючись зложив руки в кишені.
Ф:Ні звісно! Від кого? Кому? Я..
Хан розсміявся й мало не падаючи з ніг потріпав його по голові.
Д:Ой.. Ой погано мені.. Фуууух... Ой ну даєш..
Ф:не смішно! Ні разу..
Д:та ладно тобі! Ти гадаєш я не закохувався?
Ф:це ти до того що я закохався в нього? Не надійся.
Д:ой господи та по тому як ти розповідав про нього, цитую "карамельні очі" й "ніжний, теплий погляд" ти втюрився по вуха й вище!
Фелікс соромився й закривши очі тихо сказав.
Ф:з мене обід й ти нічого не пам'ятаєш.
Д:Що? Про що пам'ятаю? Ти про що? Йдемо їсти, вже обід
З посмішкою говорив той.
Д:я знаю чудове місце, йдем!
Ф:тільки ти ж знаєш що я не багатій!
Д:так так так Йонбокі, звісно