Розділ 7

231 15 0
                                    

Я не знаю скільки часу пробула у магазині оскільки не маю ні телефону ні годинника. Але вбрання я довго собі обирала. Було бажання вдягнути яскраво-рожеву кофту, що прям важко на неї дивитись через її колір, однак я стрималась. Тільки 2 день із ним живу. Ще буду мати час його побісити. У результаті чорне плаття із глибоким декольте. Коли я сіла у машину мій чоловік сидів у телефоні. 

-Я вже думав посивію тут поки ти прийдеш-говорить він ховаючи телефон. Поітм він дивиться на мене, але очі зразу падають на мої груди.

-Мкхх-кажу я- отже, моє плаття тобі сподобалось

-Навіть дуже. Але тепер ти змушена будеш сидіти у машині

-Чого?

-Всі будуть дивитись на твій виріз, а це можу робити тільки я

-Хтось ревнує

- Нікого не ревную я

-Вот імено. Ти  ревнуєш не мене, а мої груди

-Не правда

- Твоя  приналежність каже інакше. Змирись , що я права

-Це перший і останній раз-каже він крвзь зуби і машина нарешті рушає із місця. За кілька хвилин ми вже були біля офісу. Сашка покусала фея доброти і він знову відкрив мені двері. Коли я вийшла із машини він зняв свій піджак і дав мені.

-Одягни

-Я не хочу

-Тебе ніхто не питає. Одягай сама або я це зроблю силоміць

Не зважаючи на те, що надворі було тепло, може навіть градусів 25 Сашко був одянений у чорну сорочку і чорні джинси. Плюс ще темний піджак. Одним словом total black.

-Якщо тобі стане легше то я одяну.

Я швидко одягнула той піджк, але він і на цьому не зупинився. Там де був виріз він застебнув на гудзик. Потім взяв мою руку, переплів зі своїми пальцями і нарешті пішли.

- Може мені взагалі хіджаб одягати-кажу я і у моєму голосі чується гнів і всі погані емоції ,які можуть існувати у світі

-Якщо треба буде ти одягнеш

Ти моя Where stories live. Discover now