Кровний зв'язок

Пробний Розділ 18.5, можна сказати Екстра, "Заховане десь всередині"

ЦЕЙ РОЗДІЛ НЕ СЮЖЕТНИЙ, А ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ І НЕ МАЖ НІЧОГО СПІЛЬНОГО З ПОДІЯМИ ФФ, ОКРІМ ПЕРСОНАЖІВ!
Приємного читання💓
Так, я планувала розділ на початку грудня, але нехай то буде сюжетний, бо мені різко захотілося написати щось подібне.
Чесно, вперше таке пишу, тож не судіть. Я сама з себе в шоці
16+, я гадаю?
************************************

   Поганий настрій ніяк не хотів зникати. Україна зітхнула. УПА десь поїхав, Рейх вирішив подіставати сина і поїхав разом із ним, Німеччина досі не повернувся з роботи.
Україна підійшла до однієї з шухляд і дістала вино, налила і випила келих
(УВАГА: алкоголь ні в якому разі не покращує настрій, а лиш навпаки. Жіночий алкоголізм майже неможливо вилікувати! Бережіть своє здоров'я і не зловживайте алкоголем<3)
За ним пішов другий, третій і так через деякий час півтори пляшки вже були випиті. Тепло вдарило їй в голову. На столі вже стояло дві порожніх пляшки, як Німеччина повернувся з роботи.
  Він застав свою дружину, яка поклала обличчя на стіл і тримала келих у руці. 
- Україно? Ти пила? Щось сталося? - хлопець підійшов до дівчини і  присів, щоб бути на рівні її очей, - як ти себе почуваєш?
- Німеччино-о, ти прийшов, привіт, люби-йй, - Україна глянула на нього захмелілими очима і посміхнулась на розпливчастий силует свого чоловіка.
- Ох, бідося, ти п'яна. Ну йди сюди, - він розправив руки, подаючи знак, щоб дівчина обійянала його за шию і він міг взяти її на руки.
Колосок встала, але замість того, щоб послухатись чоловіка, присіла навпроти нього,
- Я хочу дещо перевірити.
- Е-е, що?
Україна розстібнула декілька ґудзиків плаща хлопця, схопилася за його краватку і притягнула до себе. Зіниці парубка звузились,
- У-україно, що ти коїш?
- Проводжу експеримент, - сказала вона і прильнула своїми губами до його. Німеччина здригнувся, але через момент піддався своїм глибоко захованим у серці  почуттям, поглиблюючи поцілунок. Аж раптом він відсахнувся. Україна здивовано глянула на нього. Парубок тримав її за плечі і дивився у підлогу. Його обличчя горіло рум'янцем.
- Ні, це не правильно. Ти не при своєму розумі. Я мушу віднести тебе спати, - він часто і глибоко дихав, намагаючись заспокоїтись.
- Ти милий, коли ніяковієш.
- Не кажи так, ти змушуєш мене червоніти ще більше. Пішли спати, гм?
- Але я не хочу.
- Але.... Ох, гаразд. Що ти тоді хочеш робити?
- Випий зі мною, - вона посміхнулась своїм найяскравішим усміхом, її трохи заплутане русяве волосся спадало їй на обличчя, а зелені очі так і вабили.
- Навіщо?
- Ти будеш п'яним і не будеш заперечувати.
- .... Ти дійсно цього хочеш?
- Угу!
- Ха... Ти все одно на ранок нічого не будеш пам'ятати...
Німеччина почав цілувати Україну спочатку у скроню,  у куток уст, потім він не витримав і поцілував її просто в губи. Вона ж охопила його шию руками, віддаючи себе всю йому.
Нім підхопив її на руки, не зупиняючись, і посадив на стіл. Парубок став цілувати її шию, ключиці. На ніжній шкірі дівчини залишалися червоні мітки від його уст. Пальці хлопця розпустили її хвіст і занурились у волосся, підтримуючи голову дівчини.
Україна легенько стогнала від дій хлопця. Вона зняла з нього плащ і трохи послабила краватку, аби Німеччині було зручніше. У перервах між поцілунками, коли подружжя жадібно ковтало повітря Німеччина раптом почав мовити
- Якби ж ти.. Ха-а, знала.. Як я, гм-х, хочу бути твоїм... - Україна на мить відлинула.
- Ти і так мій чоловік, Німеччино.
- Лише на паперах... Але за ці роки я тебе покохав по-справжньо..! - але Україна перервала його поцілунком. Парубок заплющив очі і приобійняв однією рукою дівчину за талію, іншою він опирався о стіл, аби не втратити рівновагу.
Україна принялась розстібати сорочку. Коли вже половина торса чоловіка була оголена, той зупинив дівчину, схопивши її за руку.
- Вибач, колоску, але я не можу цього дозволити, не в такому стані. Я і так пересік межу. Дещо просто мусить залишатися десь глибоко там, всередині душі. Тобі дійсно треба спати, - він узяв її на руки і поніс в її спальню. Хлопець поклав дівчину на м'яке простирадло, вкрив її і поцілував на прощання у чоло, - Надобраніч, Україно.
  Втома дала про себе знати. Через хвилину тяжкі повіки дівчини заплющились і вона поринула у царство Морфея.

  На ранок Україна нічого не пам'ятала. Вчорашній вечір був, як в тумані. Але коли вона підійшла до дзеркала вона побачила те, від чого пам'ять швидко повернулась і вона вже стояла уся червона. Її шия і ключиці були вкриті червоними цяточками, що їй залишив Німеччина.
Вона прожогом влетіла в його кімнату.
- Нім, що це!
Той розплющив очі і побачив навпроти себе Україну, що горіла від зніяковіння. Та коли він придивився, він зрозумів причину.
- Трясця.... - тихо прошепотів він.

************************************
Ху.... Дійсно вперше маю такий досвід. Сама не знаю, як я дійшла до такого. В будь-якому випадку. Пишіть, чи не були мої намагання марними.
(740 слів)