Релігія демона

Можливо.

Здається,що останнім часом Фелікс відчуває себе живим,жалюгідним трупом. І здається що він і сам не проти такого. Хлопець буквально приймає кожен день все жорстокіші завдання,і він їх виконує,і краплі не пожалкував. Йому не соромно і не моторошно від своїх дій,наче все йде своїм шляхом і правильно.

Але щось тут не так.

Лікс почав товаришувати з одним із своїх братів, Джисоном,що так точно покращив його проведення часу. Самому було нудно,в нього була тільки сестра та й все.
Верховний не важається,він майже не зважає на Лі уваги.

Що все ще таки трохи моторошить думки.

Фелікс вже як два тижні ходив з припухшою головою,надумуючи собі всякого. Юнак навіть і забув про те що дехто все ще повинен йому подарунок. Про нього думати не було часу.

Точніше часу було вдосталь,та і думки були всі про нього. Думалося йому що він можливо і отримає щось,але точно не подарунок.

"Можливо я щось не правильно виконав? Не так зробив? Недостатньо?"

Недостатньо?

Можливо.

Хоча так, цього було не достатньо. Зате Верховному було достатньо того,що він отримував виконання завдань на ідеально, але було одне вдосталь. Те що хлопець ходить з понурим виразом обличчя, забуваючи себе крок за кроком лякало. Сам Хван не знав, але йому було ніяково спостерігати за тим,що Лі після молитви міг сидіти годинами,понуривши за своїми думками,не зважаючи ні на що,не їсти з ранку до вечора, можливо і спати.

Звідки Хван це знає?

Він дуже гарний спостерігач.
І його лякало одне. Що він не міг просто на це дивитися.
Фелікс наче сонце,що був хоч і не кожному до вподоби,але повинно було існувати. Він буквально сяяв,засліплюючи очі. Тут же ж сонце почало потроху,але гаснути, залишаючи людей у тяжкому холоді.

Нажаль цей мороз помітив тільки Верховний.
Але була одна ідея.

-Заходь,- запрошує до себе пан того,хто стоїть по ту сторону дверей. Він знає хто там.

- Добрий день Верховний, навіщо кликали?

- Є одне завдання,- як завжди почав Хван,не придаючи цьому великого значення,- зробиш для мене?

- Можете і не питати,- сухо відповів Фелікс. Настрою в нього взагалі не було.

- Побудь моєю моделлю для картини.